Сьогодні виповнюється рівно три роки від того часу, коли розпочалася революція Гідності, яка згодом кардинально змінить наше життя.
Саме в день 21 листопада у багатьох містах України проходили заходи присвячені саме цій події.
Львів не став виключенням. І само собою Ігор Воробус хоч на декілька хвилин, але таки завітав на площу перед пам’ятнику Тарасу Шевченку щоб разом з іншими людьми взяти участь у так званому «Молитовному Майдані».
Чому молитовному? Адже всі заходи розпочалися саме із спільної молитви різних конфесій. Опісля були виступи багатьох відомих людей, спогади з революції й запуск в небо спеціального панно.
Все це дійство відбувалося під пісню «Плине кача».
Зараз говорити можна ще багато про сьогоднішній день, всі поминальні заходи, але я цього робити не буду, а краще скажу наступне.
Навіть не віриться, що минуло вже три роки від того часу, як студенти почали протестувати проти того, що влада на чолі з Януковичем не хотіла підписувати угоду про вступ України до ЄС.
Вони так любили Росію, що були готові впасти перед нею на коліна. Але, українці – нація така, що вони піднялися з колін й не дозволили це зробити.
Без жертв, на жаль, обійтися так і не вдалося. Людей загинуло багато, у нас відняли півострів Крим, велика кількість території досі заморожена. Там кожного дні стріляють, помирають люди.
Що хочеться у майбутньому, щоб нарешті припинилася війна на Сході нашої країни. Яким чином це зробити? Думати про це має перш за все президент – Порошенко.
Чи стало жити краще? Однозначно гірше чим при Януковичі точно не буде. Вже екс-президент окрім того, що розікрав нашу країну, так ще й на його совісті велика кількість смертей людей.
Сьогодні на майдані у Львові правильно сказали, що починати зміни перш за все треба починати зі себе.
Елементарні речі, які ми робимо кожного дня мають відбуватися на найвищому рівні, плюс треба не забувати за наших Героїв, які зараз перебувають у зоні АТО захищаючи нашу країну.
Буквально вчора читав як одного мого знайомого побили у власному ж будинку за те, що він збирав речі на АТО та згодом їх туди відправляв.
Є ж такі люди, які не є прихильниками всіх цих змін. Звикли жити у совку й так і хочуть в ньому залишитися.
Героїв не вмирають, Слава Воїнам АТО й всім хто боровся й бореться за нашу волю.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар