Зараз чую багато нарікань на те, що живеться нам так вже погано, хочеться кращого й так далі.

Воно то так, прагнемо жити за європейськими стандартами. Але, якщо попитати старших людей що вони про це все думають, то розумієш що не все так погано у нашому з вами домі як здається.

Жити є де, спати також, їсти можна все що захочеш. А колись то такого й не було, особливо в часи голодомору.

А був він в Україні тричі: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках.

Наймасштабніший – це якраз у 30-ті роки. Тоді за 17-ть місяців загинуло близько 8-9 мільйонів наших співвітчизників. І це лише з урахуванням прямих жертв, а не інших хвороб.

Якщо ще й врахувати це, то кількість жертв склала близько 14-ти мільйонів чоловік.

Пам’ятати про цих людей треба, тому у нашій країні в останню суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодомору.

Цього року день припав на 26 листопада.

Які заходи будуть у місті Львові і як себе слід поводити в цей день?

Перш за все не веселитися. Все-таки, це поминальний день, а не згадки того, як відбувалися гульки на весіллі.

По-друге, о 16 годині призупинити всю роботу й поставити на вікно своєї домівки «Свічку пам’яті» у пам’ять людей, які загинули від рук радянської влади. Вона лише й думала як нас винищити.

Якщо ви будете перебувати в цей час у центрі нашого міста, то там о 15 годині 30 хвилин біля пам’ятника Тарасу Шевченку розпочнеться молебень після якого близько 16 години дня буде хвилина мовчання й запалення «свічок пам’яті» на площі.

Ну, а о 16 годині 30 хвилин розпочнеться «Хода пам’яті» учнівської та студентської молоді із запаленими лампадками до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.

Знаходиться він, як відомо, на проспекті Чорновола.

Ігор Воробус планує взяти участь у цих заходах й опісля якщо не публікацію, то фото обов’язково викладу в мережу інтернет в наших групах в соціальних мережах.

Пам’ятаймо про людей яких з нами нема. Це страшна трагедія для нашої країни, а геноцид влада довго не хотіла визнати на загальнонаціональному рівні.

Добре що клепки це зробити таки знайшлися.

Більше про голодомор можете прочитати за наступним посиланням.

Автор статті: Vorobus.