Відтепер можу спокійно пакувати речі й поїхати закордон. І не треба парити собі мізки якимись візами.
Як наші читачі, мабуть, здогадалися автор блогу нарешті отримав біометричний паспорт на який чекав більше двох з половиною місяців.
Можливо цей час був би більшим якби не випадок. Чисто випадково йшовши зранку на роботу вирішив зайти у ВВІР в якому й здавав документи. Авось документи вже готові?
Хоча, на сайті державної міграційної служби ще досі писало, що паспорт відправлено й поки що не доставлено до місця де й подавав документи.
Заходжу у приміщення ВВІРу, людей в коридорі багацько. Питаю їх, а де можна запитатися чи вже готовий мій паспорт. У відповідь чую, що в цьому ж кабінеті де й подають документи за чергою. Там є окремий стіл де й сидить відповідний працівник.
Чемно стукаю у двері, заходжу, підходжу до столу на якому лежить багацько документів, називаю своє прізвище й за мить чую, цитую: «А коли ви здавали документи на паспорт? На початку липня? Так він вже давно готовий».
Але ж як так? Чому на сайті нема жодних змін. Ця ж жіночка додала: «Сайт державної міграційної служби не завжди показує вірні дані, краще прийти й запитатися безпосередньо на місці».
Ще мить і мій паспорт у працівника ВВІРу в руках.
Для того щоб отримати новий документ треба мати з собою український паспорт. Вам звірять серію та номер паспорту й за мить попросять підійти до апарату, який зчитує відпечатки пальців.
Так і роблю, знову мучуся з пальцями, але з другого разу система мене таки знаходить й можна забрати омріяний документ.
Дивлюся у новенький паспорт, уважно його розглядаю й зауважую дату отримання, а це 9 серпня. Хмм, але ж надворі вже кінець вересня.
Одним словом якась повна маячня з всією цією процедурою.
Хочеш мати біометричний паспорт – треба чекати приблизно два-два з половиною місяці. Швидше точно не буде.
Ну, і час від часу навідуватися у ВВІР. Пам’ятаємо, що сайт державної міграційної служби то не працює так як треба.
Якщо у наших читачів виникнуть які-небудь запитання по виробленню паспорта, неодмінно звертайтеся. Все що знаю розповім.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар