Хто цікавиться футболом, ті знають, що вчора у Баку відбувся фінал Ліги Європи, в якому між собою зустрілися дві англійські команди «Челсі» та «Арсенал».

Не скажу, що я є аж таким палким фаном гри «11 на 11», але, тим не менше, вирішальні матчі дивлюся майже завжди. Відбувається це переважно у генделиках на великих екранах. Не полюбив дані перегляди через те, що там всі п’ють і вже до початку гри нема з ким говорити про гру.

Тому, цього року вирішив змінити стиль перегляду. Спершу думав дивитися матч вдома на дивані, але в останній момент хороший друг намовив поїхати у ТРЦ «Кінг Крос Леополіс» й переглянути дербі між «Челсі» та «Арсеналом» на великому екрані кінотеатру.

Квиток на таке дійство вартував 80-ть гривень. Не скажу, що зал був заповнений вщент, але людей було достатньо. Як тільки розпочався поєдинок, одразу ж стало зрозуміло хто за кого вболіває.

Сподобалося під час перегляду що можна було розмовляти голосно, обговорювати з людьми будь-який епізод. Пригадую пішов Воробус якось на фільм, то почув на свою адресу кілька теплих слів. Виявляється я заважав дівчатам дивитися як головна героїня плаче від нерозділеного кохання.

Але, то таке.

Повертаючись до перегляду футболу в кінотеатрі, сподобався величезний екран та якість картинки. Це вам не вдома дивитися, тут все ніби ти знаходишся на стадіоні. Хоча, якщо б ще додати технологію «3D», то взагалі було би ідеально. Правда не знаю чи так можна.

Ще одним плюсом перегляду футболу є неможливість заснути. Вдома я би вже давно пішов спати, а тут змушений був сидіти до кінця.

Розпивання спиртних напоїв. Якщо чесно, думав буде значно гірше: горілка, крики, курка і так далі. Люд обмежився пивом, колою та чіпсами.

Гра

Вона мене розчарувала у першу чергу через поразку «Арсеналу» за який вболіваю вже давно. «Каноніри» зараз не ті й «Челсі» наказав їх за це у другому таймі, коли вколотив у ворота «червоно-білих» чотири (!) голи, на що хлопці Емері відповіли одним.

Якщо зробити підсумок, то перегляд футбольного поєдинку в кінотеатрі я схвалив. Буде нагода обов’язково ще колись сходжу. Принаймні, бажання є.

Автор статті: Vorobus.