Черговий день розпочався, знову він обіцяє бути дуже спекотним, тому запасаймося терпінням, холодною водичкою й читаємо нові пости від Ігоря Воробуса.
А будемо говорити знову про велосипеди, адже, незважаючи на спеку, ваш автор подорожує на двох колесах по нашому улюбленому місті Львові й відкрив для себе новий світ подорожей.
Як і обіцяв, буду кожного дня розповідати про нові приколи, які відбуваються зі мною, велосипедом та людьми, які мене оточують.
Зокрема, вчора їздив у району Топольна. Там мешкає мій хороший друг, давно його не бачив, та й хотілося після роботи релакснути.
На щастя, по дорозі пригод не було. Добратися у цей район з центру дуже просто. Треба заїхати на таку вулицю як Ужгородська і там через парк та джерело Діви Марії виїхати на Підзамче. Далі ж по Хмельницького і вже Топольна.
За стан доріг мовчу, це просто жах. Про них напишу згодом, далі ж про прикол.
Їду по велосипедній доріжці, аж раптом мене зупиняє підозрілий молодий чоловік. Далі цитую його слова: «Привіт, а в тебе такий прикольний велосипед, хочу собі теж купити, скільки він коштує. Чи міг би ти дати проїхатися хоча б кілька метрів щоб я знав чи мені такий підійде чи ні?».
Я ледь не помер зі сміху. Це такий старий розвод. Людина сідає на велосипед, їде і Ви вже її ніколи не побачите. Це те саме що дати подзвонити по мобільному телефону. Його заберуть, сядуть в авто або ж побіжать у невідомому напрямі.
Люб’язно відмовляю чоловіку, кажу що на таке не ведуся. Не встиг оглянутися як його й не стало. Зник наче привид Каспер з відомого мультика.
Бачу що у найближчі два тижні на мене буде очікувати ще не один такий прикол. Пам’ятаєте свого часу Ігор Воробус та Йорген бавилися у туристів. Як досі пригадую скільки людей хотіло нас тупо розвести.
Далі буде…
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар