У наступній статті ж знову поговоримо про велосипеди. Воробус знову взявся за свого агрегата й досліджує різні райони нашого міста.

На цей раз розповім про одну пригоду, яка відбулася зі мною фактично в центрі міста Лева.

Те, що останнім часом я пересуваюся містом виключно на двоколісному ні для кого не є секретом. Так і швидше, і паритися в автобусах не потрібно, і простоювати у корках тим більше.

А так взяв велосипед, одягнувся відповідно й поїхав до бажаного пункту призначення. Єдині, хто заважає добре та швидко пересуватися – це люди. Ок, якщо я виїхав на тротуар – це одне, але якщо ці ж люди тупо йдуть по велосипедній доріжці й близько не думають з неї сходити – це інше. Колись про цю проблему напишу цілий пост.

Поки що ж про курйоз, який відбувся з вашим автором.

Діло було суботнє, повертався додому з футбольного поєдинку, дуже поспішав, як завжди, народ заважав мені їхати швидко, то ж я виїхав на дорогу. Тут вже потрібно їхати швидко, але з вузькими вуличками Львова ти маєш їхати на рівні автівок.

Їду я такий по вулиці Дудаєва, добряче розігнався, аж раптом помічаю знак пропустити транспорт на головній дорозі. Я почав гальмувати й за мить влетів у відповідний знак. Сміху то було.

Велосипед залишився на дорозі, а я головою у знак. Найцікавіше, що у цей день проспектом Шевченка проходило дуже багато людей. Всі вони зупинилися, деякі питалися чи все зі мною нормально.

Найбільше за що я переживав, так це не за себе, а за агрегат. Колесо вже пробивав, тому їхати знову на ремонт якось не хочеться. Піднявся й почав оглядати велосипед. На щастя, нічого не зламав, чого не скажеш про мене. Синяк набив добрячий й аж потім зрозумів чому не зумів вчасно зупинитися. Якраз біля знаку хтось викинув шкірку від банану й, відповідно, гальмівний шлях збільшився.

Будете сміятися, але буквально вчора знову їхав через цю дорогу й вже був аж надто обережним. Не хотілося знову влетіти у знак. До речі, мені здається, що він зігнутий. Напевно не один я тут робив міні-аварію.

Пригоди Ігоря Воробуса на велосипеді продовжуються.

Автор статті: Vorobus.