Сьогодні надворі 18 вересня 2019 року, а це означає, що сьогоднішній день буде незвичним для вашого автора і всіх людей, які долучилися до створення цього сайту.

Як ви, мабуть, здогадалися, саме у цей день блог Воробуса відзначає свій день народження. До слова, 10-й за ліком. Все-таки, як не крути, але це вже термін і то серйозний.

Спеціально зранку увімкнув комп’ютер, порився в архіві й побачив, що свою першу статтю, яку надрукував 18 вересня 2009 року. Тоді мені було лише 22 роки, вчився в університеті, як такого розуміння журналістики чи просто написання творів не мав, але пан Йорген наполіг спробувати. За це йому зараз велика подяка.

Мене звати Ігор, в Інтернеті я більш відомий під ніком Vorobus – звідси і назва блогу – Vorobus.com. Із сьогоднішнього дня я буду вести блог, в якому буду писати про Львів, студентське та молодіжне життя, концерти, вечірки, мандри, подорожі, футбольні матчі, більярд, боулінг та інші приколи.

Якщо про щось забув – сильно не копайте, залишайте коментарі або пишіть на мило. Чао.

Більше не міг написати, бо просто не знав як це робиться. Наступного дня прийшла муза і я вже надрукував кілька слів про відвідини львівського аквапарку. А далі, як кажуть, пішло поїхало.

Це зараз народ більше пише у фейсбуці, створює спільноти, а тоді у далекому для мене 2009 році блог був чимось надзвичайним. Мої дописи почали бачити друзі й навіть вимагали писати ще і ще. Бувало таке що навіть писав про те, що вони просили.

Популярність сайту почала рости, я почав писати частіше й, відповідно, бив всі рекорди блогосфери. Ми взяли перший мільйон відвідувачів, потім другий, третій. Це було щось.

Вже зараз не можу пригадати всіх подій, які ми описували. Було всіляке.

Якщо так зараз пригадати найцікавіше, то ми і конкурси влаштовували, і допомагали людям освідчуватися у коханні, і публічно співали, і критикували, і у мери йшли, і навіть радили людям як жити далі, і запустили виробництво свого пива.

За ці десять років я став популярним саме через те, що мій одногрупник назвав мене Воробусом. Кличка сподобалася певній когорті людей і вона з часом прижилася.

На протязі десяти років ми кілька разів змінювали дизайн, добавляли нові рубрики. Зараз можливо блог не такий популярний як колись, але все ж фактично кожного дня намагаюся писати щось цікаве, думаю за людей, які мене читають.

Символічно, що вчора на Сихові мене впізнав хлопчина Ярік і згадав як він колись писав вірші у нас на сайті.

Не думайте, що Воробус вирішив закрити проект. Навпаки, я і на далі буду вести сайт і писати те, що актуально на даний момент.

До речі, скоро я перетну рубіж у 7000 постів. Спробуєте наздогнати?

Святкуємо разом. З найкращими побажаннями, Ігор Воробус.

Автор статті: Vorobus.