«ВРЗ» вже не мав права відступати. Поразка в цій грі фактично робила «Вітен» новим чемпіоном Білорусі. У цьому контексті «Вітен» мав деяку перевагу. Однак, підопічні Олексія Попова теж розуміли важливість цієї гри. Тому, і не дивно, що вони, можливо, намагались робити ставку на те, щоб якомога краще зіграти в обороні, а вже потім забити той гол, який теоретично міг би стати чемпіонським. Тому, можна зрозуміти рівень важливості цієї гри для обох команд.

За традицією, розпочнемо з кадрових змін у обох команд. У «ВРЗ» повернувся Матвеєнко, який пропускав минулу гру через дискваліфікацію. І це була дуже важлива кадрова зміна для «ВРЗ», адже уявити другу четвірку цієї команди без капітана дуже складно. Приїхав у Гомель і Дмитро Клочко. Хоча він і травмований, та все-таки саме він вивів «Вітен» з капітанською пов’язкою. Забігаючи наперед, зазначимо, що Клочко-старший у цьому матчі майже не грав, але з’явився лише наприкінці поєдинку. Через дискваліфікацію не зміг допомогти «Вітену» Рось. І, якщо чесно, його «енергетикам» дуже не вистачало. Так, Олексій Попов знайшов, ким замінити Артема, випустивши у другій четвірці Чернієнка. Проте, гра показала, що креативних дій, якими славиться Рось, команді з Орші бракувало.

Гомельчанам потрібно було робити все для того, щоб забити першими. Цей гол був потрібний підопічним Анатолія Яновського з психологічної точки зору. До того ж, можливо, тоді «Вітен» став би більше розкриватися. А якщо врахувати те, як «ВРЗ» вміє організовувати та завершувати контратаки (пам’ятаєте, як в одному з попередніх поєдинків забивав Заєць?), то це був би непоганий варіант. Однак, усі карти господарям майданчику сплутав гол у виконанні Петрова вже на 4-й хвилині. Так, можливо, там і був рикошет після удару 31-го номера гостей, але суті справи це не змінило – 1:0 на користь «Вітену», який, таким чином, зробив перший крок до того, щоб завершити цю серію достроково. Більше того – підопічні Олексія Попова взяли гру пі свій контроль, і у «ВРЗ» почались проблеми в обороні. Проте, варто віддати належне господарям майданчику, які змогли цей тиск витримати. А потім вже «ВРЗ» почав показувати свої «зуби». Зокрема, непоганий момент був у Матвеєнка, проте він схибив з перспективної позиції. Також непогано увійшли у гру Осиновський та Заяць, які зробили атаки «ВРЗ» більш жвавими. І, звичайно, не треба забувати про Євгена Клочка, який намагався бути ударною силою першої четвірки.

Однак, при тому, що завдяки створеним моментам «ВРЗ» вдалося вирівняти гру, це не позначалося на рахунку. «Вітен», як і раніше, мав мінімальну перевагу. Але на 16-й хвилині господарям майданчику таки вдалося організувати непогану атаку, і Григор’єв зрівняв цифри на табло спорткомплексу «Локомотив» – 1:1. Щоправда, тут же «ВРЗ» міг пропустити у відповідь, але ані Перемітіну, а ні Гусакову не вдалося знову змусити Дегтяренка витягати м’яч з сітки власних воріт. Тому, на перерву обидві команди пішли за нічийного рахунку.

Другий тайм більш активно розпочали гравці «ВРЗ». Більше того – складалося враження, що вони після перерви вийшли більш свіжими та більш мотивованими. В принципі, це було зрозуміло, адже навряд чи підопічні Анатолія Яновського хотіли програти свій останній домашній матч у сезоні. Тому, і не дивно, що «вагоноремонтними» почали створювати моменти біля воріт Лисенка. Більше того – господарі майданчику фактично не давали нічого створити своїм візаві, у яких буквально не вдавався перехід з оборони до атаки. Зрештою, це призвело до того, що на 26-й хвилині м’яч знову опинився у воротах Лисенка. До голу призвів розіграш ауту на половині майданчику «Вітена». Матвеєнко покотив м’яч на вільного Григор’єва, а той пробив. Батурін, вочевидь, намагався заблокувати цей удар, але по факту він завадив своєму воротареві зреагувати по м’ячу, тому Лисенко був трохи дезорієнтований, і він побачив м’яч вже у сітці власних воріт.

Такий перебіг подій надихнув «вагоноремонтників». Вони продовжували надалі створювати моменти біля воріт Лисенка. І треба сказати, що у гомельчан це непогано виходило. Інша справа, що з реалізацією були деякі проблеми. До того ж, і Лисенко подекуди непогано грав. Не можна сказати, що і «Вітен» зовсім відповідав. Однак, треба визнати, що перша половина другого тайму пішла не зовсім за планом підопічних Олексія Попова. Перехід з оборони до атаки, як ми вже відзначали, давався складно, до того ж, були проблеми з точністю при передачах. Додайте сюди ще і моменти з боку гравців «ВРЗ». Тим не менш, «енергетики» ближче до середини другого тайму почали знову створювати моменти біля воріт Дегтяренка. Зокрема, непогані нагоди були у Перемітіна та Петрова. Однак, Дегтяренко врятував свою команду. Можна ще також згадати ще кілька моментів, проте рахунок залишався незмінним. До того ж, «ВРЗ» все одно більше контролював хід гри, і, відповідно, більше моментів створював.

Ключовий момент гри міг статись на 37-й хвилині гри, коли Євген Клочко заробив пенальті. Під цей 6-метровий у воротах «Вітену» з’явився Головньов, а сам «вирок» вирішив виконати Лось. Однак, гравець «ВРЗ» не зміг обіграти з «точки» другого воротаря «енергетиків», який зміг відбити цей удар. І це дало гостям надію на порятунок. Вони почали грати вп’ятьох, і під цей розіграш зайвого гравця став виходити Дмитро Клочко, який до цього часу на майданчик не виходив. Але гра у форматі 5х4 не врятувала оршанців від поразки.

Отже, «ВРЗ» зміг виграти свій останній матч у цьому сезоні. А це означає, що доля чемпіонського титулу у Білорусі визначиться 21 червня, коли в Орші буде зіграний п’ятий матч.

«ВРЗ» (Гомель) – «Вітен» (Орша) – 2:1
Голи: Григор’єв (16, 26) – Петров (4)
«ВРЗ»: Дегтяренко – Золотухін, Є. Клочко, Чернейко, Лось – Матвеєнко, Григор’єв, Селюк, Рябцев – Осиновський, Заяць
«Вітен»: Лисенко, Головньов – Рабико, Козел, Гусаков, Дядічкін – Чернієнко, Перемітін, Петров, Батурін – Д. Клочко
Попередження: Батурін (11)
На 37-й хвилині Лось («ВРЗ») не реалізував 6-метровий (воротар).
Рахунок у серії – 2:2

Автор статті: Terentyev.