Чим небезпечні осінні велопокатульки

День п’ятниці завершимо постом на велосипедну тематику. Вчора, незважаючи на негожу погоду, автор блогу взяв двохколісного і поїхав кататися осіннім парком «Знесіння».

Це був свого роду досвід для мене, адже в жовтні переважно їжджу вулицями або ж взагалі сиджу вдома.

Тому, у сьогоднішньому пості поговоримо про небезпеку осінніх велопокатульок.

Невже й така є? Як виявляється, так.

Перша проблема – листя.

Здається їдеш собі такий по осінньому парку чи лісі, все навкруги так красиво, кайф і тут в один момент ти ледь не злітаєш з велосипеда або ж банально падаєш на мокре листя. Під ним, як виявляється, можуть бути коріння дерев, пусті пляшки та інше сміття. Тому, їхати по листю не так то просто, а у вечірню пору, тим більше. Вихід є – сидіти вдома або ж ризикувати.

Друга проблема – освітлення.

Пригадую їздив із своїми фанатами двохколісних ввечері, то отримав наганяя від нашого старшого дядька чому у мене такий поганий ліхтарик. Так мене це заділо, що купив декілька пар батарейок і вже тепер немає проблем зі світлом. Хоча, вчора, їдучи по Кайзервальді ввечері, ледь не вбився. Реально, по горах пересуватися важкувато та й гальма треба мати ще ті. Слава Богу, нещодавно їх змінив.

Третя проблема – одяг.

Чи виникало у вас таке відчуття коли в куртці спекотно, а у футболці – холодно? Думаю що так. Тому, особливо, восени у мене є проблема з одягом для покатульок. А якщо ти хочеш зустрітися з дівчиною? Тобі ж треба гарно пахнути. Ну, хоч бери і духи з собою вози. Так і зробив. Хахаха.

Який вихід? Треба мати термобілизну та нормальне взуття. Тоді й куртку можна інколи знімати.

Четверта проблема – відсутність людей.

Коли ти катаєшся сам по парку є велика ймовірність натрапити на якого-небудь неадеквата. Але, такі ми вже велосипедисти по житті, що якщо будеш «боятися вовків, то як йти тоді в ліс»?

П’ята проблема – погана погода.

Повертався додому під акомпанемент дощу, змок добряче, то ж відпало бажання кататися на двохколісному. Але, вже сьогодні зранку прокинувся, подумав, посміхнувся і зрозумів, що катати буду ще. Просто буду брати окрім шолома ще й дощовик.

Велосипедні покатульки треба любити.

Автор статті: Vorobus.