Дорогі друзі, останні миті року, що минає, наповнює мене великою вдячністю кожному з Вас.

Кожному, хто вчив і допомагав, хто був поруч в час хвороби, хто пік солодке в час втоми, і забирав з іншого міста з мокрими мештами.

Дякую кожному, завдяки кому, в Кам’янці постав церковний музей імені Митрополита Андрея Шептицького.

Дякую кожному, завдяки кому, колекція “Софія” мандрує музеями.

Дякую кожному хто в цих музеях творив містерію Дива.

Якщо світ став менше відчувати біль, це тому, що хтось просто так передав знеболюючі пластирі і анальгетики.

Якщо в когось перестало боліти горло, то знайте, що в цьому світі є хтось, хто постійно привозить для Вас льодяники.

Якщо пропала температура, і Ви почуваєте себе здоровішими, це тому, що хтось передав Вам антигрипіни, ефералгани, амізони, азимеди і інші ліки.

Якщо Ви не захворіли, або легше перенесли корону, це тому, що хтось привозив антисептики для рук і горла, окуляри, маски, вітаміни і іммуномодулятори.

Якщо серце наповнювалося радістю, це тому, що хтось грав на скрипці, фортепіано і віолончелі. Хтось виконував музику в квартеті, хтось в скрипковому ансамблі, а хтось цілим оркестром. А ще, хтось цього року хтось дуже особливо співав, для радості інших.

Якщо Ви не змогли розплакатися у відчаї, коли Вам обіцяли “пам’ятні подячні таблиці під кожною церквою” і “нерукотвопні пам’ятники у Сканцені, це тому, що був хтось, хто не дав Вам розплакатися, а навчив як йти далі, дозволяючи іншим бути тими ким вони є насправді, а не тими кого Ви собі намріяли.

Якщо Ви раптом опинялися в різних містах швидко і з величезним комфортом, то це тому, що хтось заправив своє авто і кудись відвозив.

І якщо раптом, у Вас з’являлися речі, про які Ви навіть і не мріяли і не могли собі купити, але отримали, це тому, що хтось віддав з своєї колекції, або купував на різних базарах…… просто так.

Якщо світ ставав унікальним і кольоровим, то це тому, що хтось “не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою і невтомною працею” …. Любив і малював для музею і для колекції.

Якщо Ви маєте людей, які вірять у Вас більше ніж Ви самі, тоді світ запам’ятає Вашу історію.

Дякую кожному хто був частинкою моєї історії, частинкою мого року, частинкою мене.

Автор статті: Olena Bilous.