СПЕЦТЕМА: Війна-2022

Все, що написав Olena Bilous


Йшов 72-й день війни

Храм у Львові

Дорогою по Площі Ринок, побачила багато жовтих облетілих пелюсток від хризантем. Та пелюсткова дорога завертала за ріг будинку і вела до Гарнізонного Храму.

Шеренгами стояли побратими, з мокрими від сліз очима, в руках в кого поодинокі квіти, в кого інструменти оркестру, хтось просто тримав під руки стареньку жінку, певно бабцю полеглого бійця…..

Читати далі...

Львів місто легенд, і місце зустрічі з Легендами….

Зустріч з легендами

Львів місто легенд, і місце зустрічі з Легендами….

За пару хвилин до зустрічі, я задумалася, і зупинилася. Бо життя не один раз дарувало розчарування, і часом так боляче було бачити , що образ на екрані не відповідає дійсності….

Читати далі...

Сонце над Києвом ніколи не згасне…

Армія

Сьогодні знову в повітрі пахло снігом і солоним вітром водночас, так, як пахне дорога широкими степами на Схід.

Сьогодні я вкотре пригадувала дорогу на Маріуполь. Посохлі від літа високі соняхи, які тримають своїми великими головами небо, і спів польового цвіркуна. Постукування коліс об розбиту дорогу, і вечірні романси…

Читати далі...

Час, коли Бог хоче перемінити кожне, навіть найчерствіше серце

Перемога

Цей світ був сотворений з великої Любові до Людини, але тут варто сказати до КОЖНОЇ людини. Щоб кожному в цьому світі вистачило води і молока, хліба і цукру, яблука і шматок риби.
Щоб кожен міг після чесної праці зустріти захід Сонця готуючи вечерю для своєї родини вже на власній кухні, і з новими силами виспаний і відпочилий зустріти світанок з усмішкою і ранковою кавою…

Читати далі...

Куди приводять мрії…

Мрії

Це був дуже холодний осінній день, коли ми з пані Миросею вирішили поїхати до Заздрості. Того вечора хмари були кольору ожини, а вітер залишався на губах запахом гіркого полину. Тоді ми ще не знали, що нас чекає попереду….

Читати далі...


Рік, який минув

Рік, який минув

Дякую року, що минув….

Дорогі друзі, сьогодні десь серед львівського дощу і снігу розтануть останні миті року, що минає. Він був непростим, але дуже багатим на ласки і щедроти від кожного з Вас.

Сьогодні в тиші Новорічного вечора, я хочу подякувати всім тим, що були поруч на Синайській Горі і в Дахабських глибинах, хто будив кавою у Винниках, хто дозволив в своєму домі зберігати мою мрію, яка в тому домі і отримала крила для життя.

Читати далі...

Куди приводять мрії, або історія однієї цукерочки ….

Мрії

Куди приводять мрії, або історія однієї цукерочки ….

Коли ми з коліжанкою “Оселили” сонце на зиму, то я залишилася на пару хвилин в храмі. Наодинці з Сонцем, тишею і Сліпим…

Читати далі...