Коли спека розчиняється над морем, пустеля затихає у прохолоді. Вона ще довго не засинає, а гойдає під великими зорями на солоних вітрах стомлене сонце, яке стомилося за день і теж прагне перепочинку.
Тоді в пустелі стає холодно, якось незбагненно і невимовно холодно. Так, наче в світі ти сам на сам з цим холодом, який дошкуляє і проймає навіть крізь зимову куртку.
Читати далі...
Весна , завжди непередбачувана пора. То весняне сонце розпалює жаром ранок, то захований в полях вітер нажене снігові хмари. От так крізь промені і хмари, ми дісталися Заздрості.
Одразу поспішили до церкви,яку вибудували свого часу Дичковські, а тепер тут молиться православна громада. Служба уже закінчилася, але в повітрі ще відчутно дим від кадила, і останні нотки хорових мелодій.
Читати далі...
Хто не опускав очі на дно морських глибин, цієї казки не зрозуміє. Та і я б не зрозуміла, якщо б не Гусам.
Це молодий дайвер Синайського півострова, який дуже любить своє море. Він знає кожен риф і кожен корал на ньому. Власне саме він, якось сам не розуміючи того, завів мене на глибину побачити морські глибини і все, що вони приховують.
Читати далі...
Ще у Львові читаючи всю програму де ми будемо жити, ходити, і подорожувати, ті люди, кого я вже знала з нашої команди я дуже чітко застерігала, що в програмі часто зустрічається чай з бедуїнами, обід в бедуїнів, справжній лукум з козячого молока в бедуїнів.
Читати далі...
Один з найбільш важливих тварин для жителів Африки є верблюди. Їх сила і виносливість допомагає самій людині легше освоїтися і прожити в Пустелі.
Ці піщані рисаки з легкістю додать далекі відстані без корму і води, та ще при тому можуть на собі перевозити біля 200 кг.
Читати далі...
А тепер Правда про мене і Голубу Діру.
Дорогою до Дагабу, ми заїхали в прокатний пункт, щоб взяти спорядження для плавання над кораловими рифами. Скажу чесно, ще в тому магазинчику ті костюми мені не зовсім внушали велику віру. Але думаю, для знимки тре брати 😉.
Читати далі...
Одним з найсокровенніших явищ у пустелі є квіти, звісно, що зустрічаються вони в край рідко, але все ж таки їх можна побачити. За словами місцевих мешканців ці квіти поодинокі і схожі на цвіт водяної лілії, яка поодиноко пробивається крізь пісок.
Читати далі...
Якось, мене Орися намовила подивитися фільм “Квітка Пустелі”, історія побудована на реальних подіях, що відбувалися в Африці, і відбуваються в деяких племенах і до сьогодні.
Це історія Варіс Дірі — простої дівчинки-кочівниці із Сомалі. У 13 років вона втекла з сім’ї, дісталася до Могадішо, а потім опинилася в Лондоні.
Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені 😉 Мирослава Держипільсько :))))
Моє знайомство з Франківським театром розпочалося минулого року, виставою “Коляда та й плєс”. Оленка Магировська, розповідала, що на вистави цього театру з’їжджаються люди з цілої України.
Це була унікальна виставка. Унікальна всім, що її наповнювало і творило. Музика, костюми, режисура, неперевершена гра акторів, особливо Олексія Гнатковського який вже є давно воістину народним.
14.04.2021 р. 
