19.10.2021 р. 
Мрії
Куди приводять мрії, або історія однієї цукерочки ….
Коли ми з коліжанкою “Оселили” сонце на зиму, то я залишилася на пару хвилин в храмі. Наодинці з Сонцем, тишею і Сліпим…
Читати далі...Куди приводять мрії, або історія однієї цукерочки ….
Все, що написав Olena Bilous
Якщо вам пощастить, то…
Якщо вам пощастить, ви залишитеся одні.
Зовсім одні, і нікого не буде поруч, і доведеться шукати опору на землі і в собі.
Читати далі...Лагідна українізація або чому Шевченко знову заслуговує на повагу…
Лагідна українізація, або чому Шевченко, знову заслуговує на повагу….
Це скрін з відео, де в дворику на Троєщині російськомовні діти співають гімн України перед початком свого дитячого турніру.
Читати далі...Футбол, який об’єднує…
Останній матч, коли збірна України зустрічалася зі збірною Австрії, це було направду народне свято. Всі тримали одне одного за плечі, і співали “Червону Руту”, одночасно встали і на все горло співали гімн, вітали одне одного обіймами навтіь зовсім незнайомі люди.
Читати далі...Ще трохи і світло зникне…
Ще трохи і світло зникне….
Запаморочлива темрява ковтне напів холодний зал, і тільки тонкі промені прожекторів, відділятимуть минуле від реальності. За спиною почувся голос….
Ні це був не звичайний людський голос, це був голос з іншого життя, іншого часу….
Читати далі...Дарунок Патріархові від львівських митців
Останнім пунктом нашої подорожі, було село Заздрість, де стоїть родинна хата Патріарха Йосипа Сліпого. По різному Його величають і возвеличують у книжках, статтях, розповідях, проте одне з порівнянь мені запало в пам’ять найбільше, і здається є найбільш правильним.
“Патріарх Сліпий був тим, кого в часі історія назве невільним в’язнем радянських таборів і добровільним в’язнем Христа….”.
Сліди на піску
Сліди на піску.
Щороку, у сірій тиші вечора, у цей день я, як ніколи іду до Храму не поспішаючи.
Ступаю тихо, наче там, у жалобному церковному співі, оспівують Його присутнього, а шлях до храму, наче залишив на землі Його кров.
Дідова шкільна наука
Правдиве значення цієї історії в житті діда я дізналася на роковинах його смерті. Шкода , що деякі речі , ми дізнаємося надто пізно , або не дізнаємося взагалі.
Часами дідусь згадував після якоїсь городової праці, що я колись: орав, сіяв, молотив, збирав урожай . Це частенько мені малій пролітало крізь двох вух і мало лишало для розуміння, тільки згодом , рік після його смерті я знатиму правдиве значення твоїх слів.
Читати далі...40 казок пустелі. Синайські гори
Сорок казок Пустелі. Казка 16 . Синайські Гори.
Це велика область складчастості, що займає південну частину Синайського півострова у Єгипті. Утворилися вона в пізній період формування Нубійсько-Аравійського щита.
Піднімаються на гору, поступово з півночі (де розташовані сильно розчленовані кам’янисті шляхи- плато Егма і Ет-Тих висотою 500-1000 м) на південь, обриваючись потім крутими схилами до вузької піщаної низовини біля берегів Червоного моря.
40 казок пустелі. Аїд
Коли спека розчиняється над морем, пустеля затихає у прохолоді. Вона ще довго не засинає, а гойдає під великими зорями на солоних вітрах стомлене сонце, яке стомилося за день і теж прагне перепочинку.
Тоді в пустелі стає холодно, якось незбагненно і невимовно холодно. Так, наче в світі ти сам на сам з цим холодом, який дошкуляє і проймає навіть крізь зимову куртку.
Читати далі...