Митрополит. Повернення. Здається такої ненадуманої пишності і урочистості Львів ніколи і не бачив.
Навіть повітря тепле від радості перед відчуттям зустрічі.
Читати далі...
Іти по воді....
Не вірю в те, що зустрічі бувають випадковими. Кожна зустріч і співпраця з якоюсь конкретною людиною залишає відбиток на тобі або ж чогось величного, або чогось дріб'язкового.
Читати далі...
Пам'ятай про смерть
Вдивляючись у Поле почесних поховань, яке хрестами розп'яло небо, згадуються слова патріарха Йосифа Сліпого:
"А що про Вас одного дня скаже історія"....
Читати далі...
Жінко, ось Син Твій ....... Я дуже коротко хочу написати про МАМУ.
Читати далі...
РЯТУЙТЕ ГОЛІАФІВ З АЗОВСТАЛІ!!!!! Ранки у Львові зараз будять сакури і біла алича.
Читати далі...
Дорогою по Площі Ринок, побачила багато жовтих облетілих пелюсток від хризантем. Та пелюсткова дорога завертала за ріг будинку і вела до Гарнізонного Храму.
Шеренгами стояли побратими, з мокрими від сліз очима, в руках в кого поодинокі квіти, в кого інструменти оркестру, хтось просто тримав під руки стареньку жінку, певно бабцю полеглого бійця.....
Читати далі...
Львів місто легенд, і місце зустрічі з Легендами....
За пару хвилин до зустрічі, я задумалася, і зупинилася. Бо життя не один раз дарувало розчарування, і часом так боляче було бачити , що образ на екрані не відповідає дійсності....
Читати далі...
Сьогодні знову в повітрі пахло снігом і солоним вітром водночас, так, як пахне дорога широкими степами на Схід.
Сьогодні я вкотре пригадувала дорогу на Маріуполь. Посохлі від літа високі соняхи, які тримають своїми великими головами небо, і спів польового цвіркуна. Постукування коліс об розбиту дорогу, і вечірні романси...
Читати далі...
Цей світ був сотворений з великої Любові до Людини, але тут варто сказати до КОЖНОЇ людини. Щоб кожному в цьому світі вистачило води і молока, хліба і цукру, яблука і шматок риби.
Щоб кожен міг після чесної праці зустріти захід Сонця готуючи вечерю для своєї родини вже на власній кухні, і з новими силами виспаний і відпочилий зустріти світанок з усмішкою і ранковою кавою...
Читати далі...
Це був дуже холодний осінній день, коли ми з пані Миросею вирішили поїхати до Заздрості. Того вечора хмари були кольору ожини, а вітер залишався на губах запахом гіркого полину. Тоді ми ще не знали, що нас чекає попереду....
Читати далі...
4.08.2022 р. 
