Андрій Риштун продовжує дивувати. На цей раз він вирішив із хлопаками перелетіти Карпати на повітряній кулі.

«Перелетіти через всі Карпати на повітряній кулі? Та це неможливо!» – так нам говорили. Але цікава ідея запалює. А досвідчена команда зможе все! Організаторами були Mikola Rubel та чемпіон України Валентин Щенявський. Разом з командою із десяти чоловік вони встановили новий рекорд України. Ось перший секрет.

Вони взяли дві величееезні кулі що розраховані на 8 пасажирів кожна. І замість людей під зав’язку їх навантажили балонами з пальним. Маючи пів-тони газу на борту можна летіти хоч на Львів!

Місцем старту було село Довге Іршавського району. Тут закінчується рівнинне Закарпаття та починаються перші горби. Сьогодні вітер північно-східний. То ж ми прямуватимемо в сторону Долини, Івано-Франківська область.

Ми стартували із сільського стадіону. Дружня команда з десяти чоловік збирає дві кулі за пів години. Спочатку довго і нудно надувають звичайним холодним повітрям. А вже в самому кінці вмикають пальник. Буквально за кілька хвилин це безформне простирадло, що займало пів стадіону, вже тягне кошик у небо.

В цьому власне і другий секрет рекорду. Летіти потрібно взимку! Холодне повітря краще піднімає гарячу кулю. Відповідно менше витрачається газу. Влітку, наприклад, польоти можливі лише дуже
вранці чи ввечері і то вони доволі короткі.

Перша хвилина польоту а враження ніби нічого не відбувається: ти і далі стоїш на землі. Адже куля відривається від землі надзвичайно плавно та беззвучно. А ще куля завжди летить за вітром. Тож навіть при швидкості 60км/год в корзині штиль а навколо абсолютна тиша. Нічого не свистить і не дує. Крім пальника, звісно що.

Не встигли ми помахати всім рукою як куля сховалася в хмарах. Прилади показують висоту 1000 метрів. Це дивовижно. АН-2 витрачає на такий підйом аж п’ятнадцять хвилин.

На висоті 2400 м ми пробили хмари та нарешті поніжилися на сонечку. Вище 2500 м не піднімаємося, диспетчер не дозволив. Температура нуль градусів, швидкість 67км/год! Якщо так і продовжувати, то можна аж під Львовом сісти. Але ж хочеться побачити гори! То ж ми знижуємося над смт. Міжгір’я.

Тут швидкість нижча, лише 20км/год. То ж досхочу фотографуємо ялинки, будинки та один одного. Особливо класно виглядає мацьопка куля на фоні масивних гір та долин. Автомобілі з частиною команди далеко позаду. Дороги тут так собі. До Міжгір’я їм ще їхати і їхати.

По Карпатах я ходив, їздив, лазив та плавав. Тепер ще й літав! Я готувався та зібрав рюкзак з найнеобхіднішим на всяк випадок. Зима ж надворі! Я ретельно виважував кожну річ, щоб не тягнути на кулю зайвий вантаж. Та, виявляється, в цьому не було потреби. Власна маса кулі з корзиною та газом аж півтора тони. Це більше ніж маса легкового автомобіля. Зайвих десять кілограм вона не помітить.

Ми знову піднялися вгору щоб перелетіти Вишківський та Торунський перевали. На моє здивування тут частково зробили дорогу. Сподіваюся до кінця року зроблять повністю. Кинувши прощальний погляд
на Міжгір’я ми заховалися у хмарах.

Тут знову зросла швидкість і абсолютно нецікаво перша куля долетіла аж до Долина. Друга куля трішки не дотягнула і змушена була сісти в Мислівці. Тим не менші обидві кулі дали зимовим Карпатам жару! В сумі політ зайняв три години і ми зробили 90 км по прямій. Всі щасливі та задоволені. До кулі одразу ж прибігли місцеві дітлахи зі школи. Відкритий урок вийшов на славу. А дані про політ ми передали в Книгу Рекордів України.

Дуже дякую дружній та досвідченій команді повітроплавців MY Sky за таку можливість політати. Це було незабутньо! Особлива подяка тим хто залишався на землі і забезпечував всі логістичні питання.

Автор статті: Vorobus.