Як відомо, напередодні завершився «Фінал восьми» Ліги чемпіонів сезону 2020/2021 р. р. Проаналізувавши виступи команд-учасниць фінальної стадії та зробивши певні висновки, «5х5» вирішив зробити свою символічну збірну найкращих гравців вирішального етапу цьогорічної Ліги чемпіонів. Зазначаємо, що це – авторська думка, тому вона може не співпадати з думкою вболівальників та фахівців.

Нарун Серіков («Кайрат»).

19-річний голкіпер «Кайрата» міг не поїхати у Задар, якби не захворів дублер Ігіти – Дуду. Але хвороба останнього не залишала тренерському штабу «Кайрата» місця для маневру, тому поїхав Серіков. І, як виявилось, недарма. Вихованець клубної академії, наймолодший воротар в історії «Кайрата» зміг гідно замінити Ігіту в чвертьфінальному матчі проти «Бенфіки», коли капітан «Кайрата» отримав червону картку. Таким чином, Серіков ще став наймолодшим гравцем «Кайрата», який виступав у єврокубках. Саме його вдалі дії у двох додаткових екстра-таймів стали одним з ключових факторів виходу «Кайрата» в півфінал. Додамо, що і в поєдинку з «Барселоною» Серіков виглядав дуже гідно, хоча «Кайрат» і поступився «синьо-гранатовим». Та все ж таки вдала гра Серікова у «Фіналі восьми» – це не тільки результат роботи академії «Кайрата». Це ще натяк на те, що у перспективі Серіков може стати воротарем № 1 не тільки у своєму клубі, а й у збірній Казахстану.

Айкардо («Барселона»).

А міг Айкардо у фінальному матчі забити на останніх хвилинах, і тоді, можливо, ми би не побачили тріумф «Спортінга». Це був один з ключових епізодів поєдинку, і завдяки «сейву» Гітти гравцеві «Барселони» не вдалося стати автором голу. Однак, якщо підсумовувати повністю «Фінал восьми», то однозначно Айкардо був одним з кращих його гравців. Судіть самі: дві результативні передачі у грі з «Кайратом», гол та передача у матчі з «Добовцем» – дуже серйозний доробок. І треба сказати, що всі гольові передачі Айкардо були дійсно класними. Саме його асистентські здібності стали головним аргументом щодо включення до нашої символічної збірної.

Сесіліо («Мовістар Інтер»).

Незважаючи на те, що «Мовістар Інтер» не вийшов у фінал цьогорічної Ліги чемпіонів, його представник (а мова йде про Сесіліо) однозначно заслужив потрапляння до нашої символічної збірної бодай би через вдалу гру в матчі проти «Югри», де 2-й номер «Інтера» був одним з кращих, про що свідчать його два голи. Та й у грі зі «Спортінгом» Сесіліо, на нашу думку, був одним з тих, до кого має бути найменше претензій (згадаємо бодай би епізод з автоголом Томаша Пасу, де Сесіліо був активним учасником епізоду. – А. Т.). Але у важливий момент Сесіліо забракло лідерських якостей, тому на майбутнє йому слід над цим попрацювати.

Алекс Мерлім («Спортінг»).

Незважаючи на те, що саме після помилки Мерліма Марсеніо забив у ворота «Спортінга» перший гол у фіналі, все-таки треба сказати, що багато в чому успіх португальської команди залежав саме від гри 15-го номера «біло-зелених». Якщо подивитись всі матчі «Фіналу восьми», то у більшості результативних атак «Спортінга» Мерлім брав активну участь. Саме його паси та голи привели лісабонців до фіналу. І якби Мерлім ще забив у фіналі, то це було би логічно, тому що на свій гол у фіналі гравець збірної Італії заслужив. Тим не менш, навіть без нього Мерліма однозначно можна назвати найкращим гравцем «Фіналу восьми».

Зікі Те («Спортінг»).

Так, не дивуйтесь. Саме 19-річний вихованець «Спортінга», а не зірковий Феррао, посів у нашій символічній збірній місце основного «стовпа». І на це є вагома причина. За відсутності Кардинала Зікі Те проявив себе найкращим чином, хоча і виходив зазвичай у другій четвірці. Однак, майже кожний його вихід на зміну створював проблеми суперникам. І гол, який Зікі Те забив у фіналі проти «Барселони», став винагородою для цього юнака за зроблену роботу. Однозначно можна сказати, що Зікі Те – це готова заміна для Кардинала тут і зараз.

Тренер: Нуно Діаш («Спортінг»).

Тут однозначно двох думок бути не може. Наставник «Спортінга» довів, що наразі він є одним з топ-тренерів Європи, а, можливо, і світу. Ще за підсумками поєдинку проти «Мовістар Інтера» можна було сказати, що та перемога над чемпіоном Іспанії була суто тренерською, оскільки підопічні Нуно Діаша зробили головне: не дали можливість вільно грати лідерам «Інтера». А от у фіналі був справжній бенефіс Нуно Діаша. Так, його підопічні після першого тайму програвали «Барселоні» 0:2. Однак, є всі підстави говорити про те, що саме тренер «Спортінга» зміг щось перебудувати у грі «левів», оскільки у другому таймі вони мало того, що менше помилялися, так ще і схилили шальки терезів на свою користь. І титул переможця цьогорічної Ліги чемпіонів – тому підтвердження.

Автор статті: Terentyev.