Перший півфінал Євро-2022 очікувався багатьма вболівальниками, Зрозуміло, що навколо цього матчу була і політична складова, яка додавала цій грі додаткового сенсу.

Більше того – ця гра ще до свого початку була більш політизованою, ніж матч між жіночими збірними України та Росії у матчі першого в історії жіночого чемпіонату Європи, коли українки та росіянки боролись між собою за «бронзу». Але це було у 2019 році, а тепер був 2022 рік. Оддак, принциповість цього протистояння ніколи не знакла як у жіночому, так і у чоловічому футзалі.

В обох команд перед очним протистоянням відбулись кадрові зміни. Зокрема, наставник збірної Росії Сергій Скорович не міг розраховувати на двох провідних гравців – на Антошкіна, який пропускав гру через дискваліфікацію, і на Робіньйо, у якого було ушкодження. Тому, тренер росіян вирішив випусти зі старту номінальну другу четвірку. Що стосується збірної України, то до неї доєднались Фаренюк та Абакшин, і тому Олександр Косенко міг розраховувати на три бойові четвірки. До того ж, він вирішив не міняти ті поєднання, які непогано працювали у попередніх матчах.

Однак, вже практично на старті гри (а якщо точніше, то на 2-й хвилині) українці вже програвали 0:1. «Синьо-жовті» пропустили після розіграшу кутового та удару Соколова. І такий перебіг подій трохи змішав карти українцям, які тепер були змушені переходити до плану «Б». Однак, уся складність була в тому, що збірна Росії після забитого швидкого голу не зупинилась і не стала віддавати ініціативу. Підопічні Сергія Скоровича продовжували підтискати українців, подекуди змушуючи їх фолити. Більше того – вже у середині першого тайму у команди Олександра Косенка було п’ять фолів. Тому, наставник збірної України вирішив перейти на гру з п’ятим польовим – не тільки для того, щоб забити у більшості, а і для того, щоб українська збірна почала більше тримати м’яч, а також спробувала зменшити ризик здобуття до свого пасиву шостого фолу. І це дійсно почало приносити певні дивіденди. Українці мало того, що почали більше тримати м’яч у себе, так ще й почали активно шукати ключі до воріт Путілова. Однак, на 15-й хвилині українці пропустили другий м’яч у свої ворота. Це Афанасьєв зміг скористатися неузгодженістю українців при захисті своїх воріт, коли йшла зміна п’ятого польового на воротаря, і зробив рахунок 2:0 на користь своєї команди. Однак, до честі українців, вони майже одразу відігралися завдяки дальньому влучному удару Сірого, і після цього підопічні Олександра Косенка наче повірили у свої сили та зрозуміли, що у цій грі ще не все втрачено, але втілити свою впевненість у ще один гол у першому таймі українці не змогли.

Однак, з початком другого тайму росіяни знову повернули собі ініціативу, створюючи моменти біля воріт Ципуна. Один тільки Чишкала кілька разів пристрілювався до воріт збірної України, але так і не забив. Трохи згодом українській команді вдалося вирівняти гру за рахунок того, що вони почали вдаватися до високого пресингу, і, можливо, росіяни не чекали таких дій від своїх візаві. Тим не менш, це змусило команду Сергія Скоровича трохи нервувати. Варто зазначити, що тоді українці не залучали Зварича в якості п’ятого польового. Це важливо з тієї точки зору, що у першому тайму «синьо-жовті» програвали багато боротьби саме у рівних складах. А ось у другому таймі саме гра у рівних складах і давала можливість високо пресингувати. Однак, на 31-й хвилині росіянам вдалося відновити фору в два м’ячі. І зробили вони це дуже ефектно – Ніязов отримав передачу з глибини у вільну зону та пробив боковими ножицями у дальній кут воріт Ципуна – 3:1.

Тепер вже українцям знову довелося переходити на гру з п’ятим, і вони таки змусили своїх візаві грати більше без м’яча. Більше того – у Путілова додалося роботи, і зрештою, він пропустив на 35-й хвилині, коли передача Шотурми знайшла Абакшина, який і переправив м’яч у ворота. На цьому українці не зупинились, і вони продовжували шукати щастя біля воріт путілова, граючи вп’ятьох. І це щастя ледь не знайшли Зварий та той же Абакшин, проте зрівняти рахунок вони не змогли.

На 39-й хвилині стався епізод, який фактично став кульмінацією матчу. Афанасьєв сфолив у власному штрафному майданчику проти Корсуна, і у ворота збірної Росії був призначений пенальті. Його взявся виконувати Шотурма, однак забити 6-метровий так, як капітан збірної України зробив це у матчі з Казахстаном, не вдалося. Шотурма пробив по центру, і Путілов у стилі гандбольного воротаря відбив удар. Фактично це був один з ключових епізодів матчу, якщо не найбільш ключовий. Щоправда, потім українці мали ще два моменти при грі вп’ятьох, однак Абакшин не зміг переправити м’яч у ворота Путілова з перспективної позиції, а потім Лебідь не зміг скористатися передачею того ж таки Абакшина за три секунди до кінця другого тайму. І ці промахи знівелювали шанси збірної України на порятунок.

Україна – Росія – 2:3
Голи: Сірий (16), Абакшин (35) – Соколов (2), Афанасьєв (15), Ніяізов (31)
Україна: Ципун – Корсун, Зварич, Шотурма, Чернявський – Журба, Лебідь, Абакшин, Разуванов – Сірий, Фаренюк
Росія: Путілов – Пауліньйо, Нандо, Соколов, Абрамов – Чишкала, Ніязов, Давидов, Афанасьєв – Абрамович, Мілованов
Попередження: Сірий (10), Абакшин (23) – Абрамов (33), Афанасьєв (39)
На 39-й хвилині Шотурма (Україна) не реалізував 6-метровий (воротар)

Автор статті: Vorobus.