Те, про що я так багато писав перед Великоднем таки відбулося. Стосується воно як пішоходів, так і любителів пересуватися містом Лева на велосипедах.

Вчора, 27 квітня, автор блогу вирішив прокататися парком «Знесіння» (район Шевченківського гаю). Окрім того, що хотів просто поїздити на свіжому повітрі мене ще й цікавило питання чи відкрили міст, який має з’єднати згадуваний гай та вулицю Ірини Вільде. Саме з останньої можна дуже швидко добратися до вулиці Кривчицька дорога, до новозбудованого залу «Боско-Арена» та оминути важкий підйом на вулицю Личаківську. Хоча, тут ще так сказати чи він важкий.

Але, вертаємося до наших пирогів. Міст на Ірини Вільде почали робити вже давно. Проте, коштів, як завжди не вистачає. І ось якраз зараз у період війни ця тема якось відійшла у бік.

Катався тижні зо три тому неподалік Шевченківського гаю, заїхав у так звану «глуш» і дуже здивувався що там працюють робітники, які облаштовують міст, який роками був непроїзний. За словами тих же робітників оновлену будову мали би відкрити до Великодня. Я ще тоді сміявся що опору поставили на колію. Розумію, що потяги під мостом зараз не їздять, але це поки що.
Що ми маємо на сьогоднішній день?

Роботи по облаштуванню моста повністю завершено. Він повністю реконструйований, пофарбований і є класний вихід до вулиці Ірини Вільде. Відтепер можна не ходити кругами, не блукати колією, де невідомо хто лазить, а спокійно перейти через міст.

Єдина проблема, яка тут може виникнути – це «дуель» велосипедист – пішохід. Якщо люди будуть тут масово ходити, а велосипедисти їздити, то можливі неприємні казуси.

Не так на мості, бо він широкий. Швидше ближче до виходу на вулицю Ірини Вільде. Там дорога є вузькою. Вчора навіть написав листа у Шевченківську районну адміністрацію аби по можливості поставили там попереджувальні знаки. Саме вони зможуть у пергу чергу попередити любителів двохколісних аби вони вели себе адекватно.

А ви вже були на цьому мості? Обов’язково сходіть. Там якраз є той колорит, якого нам бракує з вами: тиша, міст, старовинна колія.

Автор статті: Vorobus.