Календарний 2023 рік добіг свого кінця. Відповідно, 2024 рік вже на порозі, і він чекає на той час, коли може законно вступити у наше життя. Для українського футзалу цей рік буде непростим. Але, тим не менш, нам є, що згадати за підсумками року, що минає. Отже, поїхали…

Перший сезон під час повномасштабної війни.

Як відомо, через початок повномасштабної війни 24 лютого 2022 року, сезон 2021/2022 р. р. не був дограний. Однак, все-таки Асоціації футзалу України вдалося зробити все для того, щоб сезон 2022/2023 р. р. все-таки зміг стартувати. Щоправда, на жаль, не без втрат. Зокрема, наразі зникли з футзальної мапи України (сподіваємось, що тимчасово. – А. Т.) такі команди, як херсонський «Продексім», харківський «Viva Cup», «ДЕ Трейдинг» з Миколаївки та АФФК «Суми». Натомість, у VBEТ Екстра-лізі з’явились такі клуби, як «Рятувальник» (Ромни), МСК «Харків», «In.IT» (Львів), «CLUST» (Київ) та «Черкасиобленерго» (Черкаси). З цих чотирьох наразі у чемпіонаті України серед команд VBET Екстра-ліги грають МСК «Харків» та «In.IT». Що стосується «CLUSTу», то її фактично замінила команда «Aurora-Clust» (хоча не виключено, що надалі ця команда надалі гратиме під своєю «автентичною» назвою – «Aurora Team», але якщо це станеться, то футзальний портал «5х5» обов’язково повідомить своїх глядачів. – А. Т.). І, незважаючи на повномасштабну війну в країні, а також факти переривання матчів повітряними тривогами та відсутність у деяких команд можливості грати на власному майданчику (зокрема, це стосується МСК «Харків»), чемпіонат України серед команд VBET Екстра-ліги сезону 2022/2023 р. р. був проведений. І варто сказати, що багато в чому завдяки проведенню цього чемпіонату в підсумку збірна України потрапила на чемпіонат світу, який проходитиме у наступному році в Узбекистані, але про це ми поговоримо нижче.

Додамо також, що у сезоні 2022/2023 р. р. також були проведені жіночий чемпіонат України, а також дитячо-юнацькі чемпіонати України, Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України та чемпіонати України у Першій та Другій лізі.

Зараз вже триває сезон 2023/2024 років – другий сезон в умовах повномасштабної війни. Він проводиться вже з набутими досвідом та знаннями з попереднього сезону, особливо це стосується тих моментів, коли матчі переривались через повітряні тривоги. І найголовніше – ми дякуємо Збройним силам України за те, що у нас є можливість грати у футзал.

Історичне «срібло» жіночої збірної України на чемпіонаті Європи.

Національна жіноча збірна України з футзалу вдруге поспіль переписала історію. Після того, як у 2022 році «синьо-жовті» здобули перші в історії українського жіночого футзалу бронзові медалі чемпіонату Європи серед жінок. А вже цьогоріч підопічні Олега Шайтанова вперше зіграли у фіналі Євро. Так, українки, на жаль, програли іспанкам, які втретє стали чемпіонками Європи. Однак, для українського футзалу вихід жіночої збірної у фінал та здобуття срібних медалей – це вже вагоме досягнення. Звичайно, можна і помріяти про «золото» вже на наступному жіночому Євро, щоб вже повністю закрити цей медальний «гештальт». Однак, наступний чемпіонат Європи серед жіночих збірних відбудеться вже у 2027 році, оскільки він перейшов на 4-річний цикл. А поки побажаємо нашим футзалісткам укотре переписати історію та вийти до фінальної стадії першого в історії чемпіонату світу з футзалу серед жіночих команд, який має відбутись у 2024 році.

Перемога «Кардинала» у VBET Кубку України.

Безумовно, перемога команди, яка ще у минулому сезоні називалась «Кардинал-Рівнестандарт», а зараз повернулась до своєї попередньої назви («Кардинал-Рівне»), стала однією з головних сенсацій 2023 року. Якщо не найголовнішою. Але чи насправді це була сенсація? Можливо, і так. Однак, з іншого боку – варто віддати рівнянам належне. У ключових моментах матчів як проти «Енергії», так і проти «ХІТа», підопічні Олександра Бондаря десь реалізували свої моменти, десь перетерпіли. А десь блискуче зіграв Ілля Бакінський. Особливо це стосується серій пенальті у матчах проти згаданих вище «Енергії» та «ХІТа». Звитяга рівнян чимось нагадала 2015 рік, коли у Львові володарем Кубку України стала київська «Manzana», яка тоді у фіналі обіграла не кого-небудь, а той же самий «ХІТ». Можливо, на користь «Кардинала» був ще й той факт, що кияни у не перемагали у фіналах Кубку України, якщо гра доходила до серії пенальті. Втім, як би там не було, але погодьтесь – рівняни заслужили на цей трофей, зробивши хороший подарунок до 30-річчя рівненського футзалу.

Чемпіонство «ХІТа».

Якщо чесно, то івано-франківський «Ураган» був фаворитом фінальної серії чемпіонату України серед команд VBET Екстра-ліги сезону 2022/2023 р. р. Однак, з іншого боку – саме «ХІТ» закрив «Урагану» шлях до «Фіналу восьми». І так сталося, що «ХІТ» закрив «Урагану» шлях і до третього чемпіонського титулу. Більше того – підопічні Олега Лук’яненка зробили це на майданчику «драконів» – у Івано-Франківську, де «Ураган» і до «ковідного» сезону, і до початку повномасштабної війни рідко кого відпускав з миром. Однак, «ХІТ», який явно не хотів програвати другий фінал поспіль, адже перед цим він вже програв один фінал (кубковий – «Кардиналу». – А. Т.). Зрештою, «ХІТ» здолав «Ураган» у п’ятому матчі фінальної серії та вперше у своїй історії став чемпіоном України. Більше того – «ХІТ» повернув титул чемпіона України до Києва через двадцять років. Останнім представником Києва, який ставав чемпіоном України, був легендарний «Інтеркас», який у 2003 році здобув свій третій чемпіонський титул.

Перемога команди Івано-Франківського фахового коледжу фізичного виховання на чемпіонаті Європи серед закладів вищої освіти.

Востаннє команда з України перемагала на чемпіонаті Європи серед закладів вищої освіти у 2007 році. Тоді найсильнішою у Європі стала Дніпропетровська фінансова академія, команду якої тренував Олександр Юзик. Після того «золотих» успіхів українських футзалістіів на рівні чемпіонату Європи серед університетів не було. У 2019 році команда Харківського Національного університету ім. В. Каразіна стала срібним призером, поступившись у фіналі іспанцям – команді Університету Малаги. І ось тепер – перемога команди Івано-Франківського фахового Коледжу фізичного виховання. У фіналі підопічні Юрія Іванишина та Івана Данилишина переграли хорватів – команду Бернайського університету з Загреба. Основу української команди складали представники «Урагану», причому як чинні «ураганівці», так і ті, які довгий час перебували у структурі «Урагану», а тепер грають в інших клубах )зокрема, Дичук та Гуйван з «Аврори», а також Лейб’юк з «In.IT». – А. Т.). Варто зазначити, що закінчували прикарпатці цей турнір без одного зі своїх лідерів – Миколи Микитюка, який по ходу турніру виїхав у розташування іспанської «Кордоби Патрімоніо». Однак, тренерському штабу івано-франківців вдалося гідно замінити Микитюка та виграти у фіналі вже без нього. І ця перемога поставила дуже високу планку перед тими командами, які претендуватимуть на титул чемпіона України серед закладів вищої освіти вже у 2024 році, адже потім потрібно буде виступити як мінімум не гірше. Тим більше, що у 2024 році в Угорщині проходитимуть Європейські університетські ігри, і там рівень суперників буде значно вище.

Але при цьому неможливо не згадати про жіночу команду Українського Державного Університету ім. М. Драгоманова. У 2019 році «драгоманівки» стали бронзовими призерками чемпіонату Європи серед закладів вищої освіти, який проходив у португальській Бразі. Тепер же українська команда покращила свою позицію, ставши срібним призером, програвши у фіналі команді Університету Короля Хуана Карлоса. До речі, зазначимо, що саме ця команда у 2022 році здолала у фіналі жіночого футзального турніру Європейських університетських ігор команду Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця. Тим не менш, вже другий рік поспіль українська жіноча команда фінішувала на другому місці на континентальному університетському турнірі з футзалу. І це вже – приємна стабільність.

Микола Микитюк – перший українець в іспанській Примері.

Як ми вже згадали раніше, у розпал чемпіонату Європи серед закладів вищої освіти лідер команди Івано-Франківського фахового Коледжу фізичного виховання залишив стан прикарпатської команди, приєднавшись до іспанської «Кордоби Патрімоніо». Таким чином, вихованець «Урагану» став першим українцем у найсильнішій футзальній лізі світу – іспанській Прімері. До того деякі українці грали на молодіжному рівні. Зокрема, за молодіжну команду «Мовістар Інтера» грав Олександр Пархоменко, який викликався і до молодіжної збірної України, а Руслан слободянюк захищав ворота команди з Салоу. Робимо акцент на тому, що наразі ми говоримо саме про чоловічий футзал, адже українські футзалістки вже давно виступають в Іспанії, зокрема – і у Прімері.

На жаль, через травму Микола Микитюк пропустив практично всю першу половину сезону, через що не зміг допомогти збірній України у матчах Елітного раунду Європейської кваліфікації чемпіонату світу. Однак, українець вже відновився від ушкодження, і вже був у заявці «Кордоби Патрімоніо» на матч проти «Вальдепеньяса». Тому, будемо сподіватися, що у другій частині сезону травми оминуть українського гравця захисного плану, і він зможе допомогти збірній України вже на чемпіонаті світу в Узбекистані.

Перемога юніорської збірної України над іспанцями.

Юніорська збірна України (U-19) у 2023 році вдало виступила на чемпіонаті Європи серед 19-річних гравців. Підопічні Ігоря Москвичова вийшли до півфіналу, де поступились іспанцям. Таким чином, команда під керівництвом Ігоря Москвичова повторила той результат, який на юніорському Євро-2022 у Хаені зробила збірна України (U-19) під орудою Віталія Одегова.

Однак, найголовніше – інше. Незадовго до Євро-2023 (U-19) юніорська збірна України зіграла два товариських матчі проти іспанців, які на той момент ще були чинними чемпіонами Європи серед 19-річних гравців (нагадаємо, що у фіналі Євро-2023 (U-19) підопічні Альберта Канільяса програли португальцям. – А. Т.). І в першому з цих двох поєдинків підопічні Ігоря Москвичова несподівано переграли «Червону фурію». Це вже потім лідер української збірної Максим Малиновський скаже, що ця перемога була потрібна з психологічної точки зору (перед цим «синьо-жовті» відверто провалили червневий турнір «Futsal Week U-19» у Поречі, але на те були свої причини. – А. Т.). І ця перемога над іспанцями, нехай і у товариському поєдинку, стала подією, на яку у футзальному світі звернули увагу. Так, потім вже іспанці у повторному товариському поєдинку переграли нашу команду з рахунком 5:2. Так, потім підопічні Альберта Канільяса обіграли українську збірну у півфіналі юніорського Євро (хоча якби не два швидких пропущених голи, то ще невідомо, як би склалася гра, тому що «синьо-жовті» створили «Червоній фурії» багато проблем. – А. Т.). Однак, найголовніше – те, що українська команда показала: можна не тільки на рівних грати з іспанцями, а і перемагати їх. А за виступ на юніорському чемпіонаті Європи хлопцям – окрема подяка.

Вдалий виступ «ХІТа» у Лізі чемпіонів.

Повертаємось до «ХІТа». Київська команда дебютувала у Лізі чемпіонів, причому одразу вона грала з командами Шляху «А» Основного раунду. Хоча насправді «кабельники», як дебютанти, теоретично могли стартувати теж в Основному раунді, але по Шлязу «Б». Тобто, тоді кияни грали би не проти топ-клубів на зразок «Спортінга», а проти команд, які або вийшли до Основного раунду, подолавши Попередній раунд, або ж проти команд, які мали нижчий коефіцієнт. Однак, клубний коефіцієнт дозволив «ХІТу» пройти саме до Шляху «А». І це означало, що підопічним Олега Лук’яненка вже на цій стадії довелося би грати з кимось з грандів. Зокрема, у рамках Основного раунду таким топ-клубом, який опинився в одній групі з «ХІТом», став «Спортінг». Однак, «кабельники» зіграли з чемпіоном Португалії дуже гідно, і нічия 2:2 – яскраве тому підтвердження. Так само гідно «ХІТ» зіграв і з чинним переможцем Ліги чемпіонів та свіжеспеченим володарем Міжконтинентального Кубку – «Пальмою Футзал» (щоправда, матч за Міжконтинентальний Кубок проти бразильського «Каскавел Футзал» був вже після поєдинків Елітного раунду Ліги чемпіонів, але суті це не змінює. – А. Т.). За ті емоції, які «ХІТ» подарував, коли вів у рахунку в матчі з «Пальмою», треба подякувати. Це був той момент, коли, мабуть, уся українська футзальна спільнота повірила, що кияни зможуть забити ще та зробити собі таку різницю, яка дозволила би вийти у перший в історії українського футзалу «Фінал чотирьох» Ліги чемпіонів. Однак, нічия, яка була зафіксована у грі з «Пальмою» – теж дуже пристойний результат, хоча він і був на руку іспанцям. Погодьтесь – зіграти внічию з чинним переможцем Ліги чемпіонів – це дорогого вартує. І якщо «ХІТ» у наступному сезоні повернеться у Лігу чемпіонів, то він вже буде з досвідом таких поєдинків та спробує його акумулювати у потрібний результат. Принаймні, хочеться в це вірити. Але спочатку «ХІТу» потрібно як мінімум вийти до фінальної серії плей-оф VBET Екстра-ліги.

Вихід збірної України на чемпіонат світу – 2024.

Коли жереб визначив суперників збірної України по Елітному раунду Європейської кваліфікації чемпіонату світу – 2024, то сталі зрозумілі дві речі. Перша – з такої групи потрібно виходити напряму. Друга – однозначно будуть проблеми у матчах проти збірних Сербії та Польщі. І так, в принципі, і вийшло. По-перше – українці не змогли переграти поляків у номінально домашньому поєдинку, через що шанси саме «біло-червоних» на прохід з першого місця були більшими. А по-друге – після перемоги над сербами у першому матчі, підопічним Олександра Косенка не вдалося повторити це, знову ж таки, у номінально домашньому поєдинку, зігравши внічию. Однак, був один момент, який варто відзначити: у рамках Елітного раунду відбору на «мундіаль» українці здобули дві виїзні перемоги. І це вселяло оптимізм перед грою проти збірної Польщі у Лодзі. Що було на майданчику «Атлас Арени» – всі вже знають, спогади ще свіжі у пам’яті вболівальників.

До речі, вболівальникам варто окремо подякувати. Завдяки підтримці українських фанів команда Олександра Косенка грала практично як вдома. Як сказав автору цього матеріалу пресаташе глівіцького «Пясту» Роберт Нойманн, який робив фотозвіт, «Один український сектор перекричав дев’ять секторів з польськими іболівальниками». І така підтримка дійсно стала одним з факторів третьої виїзної перемоги підопічних Олександра Косенка. Однак, найважливішим фактором була сама гра, яку показували українці. Особливо – у першому таймі, коли рахунок був 4:0. Нагадаємо, що у підсумку «синьо-жовті» перемогли з рахунком 5:3. І ця перемога вивела українську команду на вже шостий у її історії чемпіонат світу. Нагадаємо, що до того «синьо-жовті» брали участь на чемпіонатах світу у 1996, 2004, 2008, 2012 та 2016 роках. Тому, будемо тепер готуватися до того, щоб уболівати за збірну України на футзальному «мундіалі» в Узбекистані.

Перспектива участі двох команд від України у Лізі чемпіонів.

Вдалий виступ збірної України відобразився і на рейтингу УЄФА для чоловічих футзальних збірних. Наразі в оновленому рейтингу «синьо-жовті» посідають п’яту сходинку. А якщо не враховувати збірну росії, то четверту. І це означає одне – якщо Україна збереже цю позицію у рейтингу до кінця поточного сезону, то вже у сезоні 2024/2025 років у Лізі чемпіонів від України гратимуть дві команди – чемпіон та віцечемпіон. Погодьтесь, це буде дуже важливе досягнення для українського футзалу.

Нагадаємо, що через дискваліфікацію російських команд у сезонах 2022/2023 р. р. та 2023/2024 р. р. по дві команди виставляли Іспанія, Португалія, Казахстан та Хорватія, яка була на той момент у рейтингу УЄФА для чоловічих футзальних збірних саме п’ятою. Тепер же ситуація може змінитись на користь України. І це ще одна причина, через яку ми чекаємо на 2024 рік з великою надією.

Ось такими подіями запам’ятався 2023 рік. Сподіваємось, що новий 2024 рік подарує українському футзалу ще більше знакових подій, про які буде приємно згадати.

Автор статті: Terentyev.