На тему цієї статті надихнула мене ситуація, яка зі мною трапилася. А вона була наступна:
Далеко йти не потрібно, вчора із одним корешом вирішив піти пограти більярд. В нас з ним свої рахунки, от і грали ми на чемпіона.
Гра тривала до 3-ох перемог одного із суперників. Чи міг я собі на початку гри подумати, що зі мною трапиться така річ як недооцінка.
Отже, перші дів партії Ваш автор виграв як-то кажуть на класі чи на приколі. Пригадую навіть, що у закладі, де ми грали більярд, була музика. От після двох перемог, ваш автор навіть пританцьовував під музику «Мурка». 🙂
До перемоги залишалося чуть-чуть.
І тут прозвучала з моїх вуст фраза: «Дядько, можеш здаватися, сьогодні тобі не виграти».
Потім я себе за це картав.
Хто ж міг подумати, що все перевернеться з ніг на голову?
Дружбан перемагає мене у виграшній партії, потім виграє другу і як наслідок третя – вирішальна. Отоді почалося неймовірне. Яка-небудь помилка могла коштувати мені дорого.
Ви би бачили моє лице? Як сказав друг: «По блідніло».
Я зрозумів, що своїми словами я навів на себе недооцінку суперника.
Недооцінка – це страшна річ. Вона трапляється не тільки у спорті, а й в житті. Деколи про людину думають, що вона одна, а насправді вона виявляється іншою.
В спорті ще гірше. Виходить людина, яка на голову сильніша від суперника і дивиться на неї зверхньо. Мол: «Що там грати з ним, та він лузер, однією лівою обіграю».
Повертаючись до мого поєдинку я його все-таки виграв, але сказав собі на майбутнє: «Ніколи не буду передчасно святкувати перемогу, скільки раз я на тому вже горів».
А ще не варто забувати, що буває таке, коли людина не хоче казати хто вона. Починає грати в гру чи просто спілкуватися тим самим перевіряючи що про вас думають.
Скільки випадків було, що люди їхали в поїзді чи ще десь, знайомилися з випадковими сусідами, починали грати, сусід був беззубим суперником, а потім запропонувавши грати на інтерес, вигравав. Яке було здивування, коли суперник прибавив. З цим потрібно вважати.
Це я так сказав на всяк випадок щоб знали. Людей подібних є багато.
Або на вигляд людина вбрана не дуже, можна подумати якийсь бідний, а насправді може приховувати хтозна що.
Який би суперник не був, його треба поважати!!!!!
Автор статті: Vorobus.
поважайте ближнього і тоді будуть поважати вас
В поїзді грати з незнайомими суперниками (я думаю, що в карти) потрібно грати тільки просто так. Тому що це поширена практика розводити людей – коли грає просто так – то ламер, а коли на гроші – то взує повністю вас.
я особисто граю на інтерес
Так ціну потрібно знати собі, а супротивника не варто недооцінювати. Можна попектись. 😀