10.02.2018 р. 
Надворі й на далі зима, тому треба або з нею змиритися, або ж дочекатися тепла. Вже тоді можна буде робити вилазки в гори, на природу й так далі. Хоча, є й такі відчайдухи, що вже зараз беруть з собою рюкзак, трекінгові палки, намети й лізуть в гори.
Читати далі...
Як поводити себе в горах взимку
Надворі й на далі зима, тому треба або з нею змиритися, або ж дочекатися тепла. Вже тоді можна буде робити вилазки в гори, на природу й так далі. Хоча, є й такі відчайдухи, що вже зараз беруть з собою рюкзак, трекінгові палки, намети й лізуть в гори.
Читати далі...
Як я й обіцяв після відвідин фільму «50 відтінків Свободи» поділюся з нашими читачами враженнями від побаченого.
Отже, своїм традиціям не зрадив і з подругою пішов на третю частину фільму до якого наш народ відноситься по-різному. Проте, логічно, що якщо ми бачили дві попередні частини, то чому б не сходити на завершальну, третю?
І знову про рубрику «Фільми та телепередачі». Справа у тому, що від сьогоднішнього дня у світі, та Україні, загалом стартує прем’єра третьої частини фільму «П’ятдесят відтінків свободи».
Що це за фільм, актори, сюжет, чого слід очікувати в третій частині фільму та багато іншого читайте далі.
Минулих вихідних ваш автор зробив першу вилазку в гори у 2018 році. Звісно, що взимку дертися на вершини важче ніж влітку, але все ж як не крути, а в Карпати хочеться їздити завжди.
Там окрім чистого повітря можна отримати колосальний заряд енергії, відчути екстрим, а також помилуватися чудовими краєвидами.
Продовжуємо розповідати про цікавинки у світі кіно. Зокрема, вчора ваш автор знову вийшов у люди, сходив у кінотеатр на прем’єру фільму «Той, що біжить лабіринтом: Ліки від смерті».
Що це за фільм, сюжет, актори, традиційна оцінка від Воробуса та багато іншого читайте далі.
Завершальну частину розповіді про зимовий похід Воробуса і компанії на гору Яйко-Перегінське розпочну з ночі.
В один прекрасний момент ваш автор зірвався посеред неї близько 3 години й перше що подумав, як це сходити в туалет. Звісно, що голим посеред зими йти небезпечно, то ж я почав шукати свій ліхтарик та спортивні штани.
Група розтягнулася... Двоє членів нашої команди пішли швидше, а Воробус і Гєник йшли позаду. Снігу значно побільшало.
Перед очима вимальовувалися такі краєвиди, що хотілося бути тут не лише два дні, а все життя. Настільки тут було красиво.
Черговий робочий тиждень розпочався й вже зараз ваш автор порадує наших читачів новою публікацією. Буде вона на туристичну тему, адже минулих вихідних Ігор Воробус і компанія вибралися в похід – зимовий.
Вже давніше писав, що маю нове захоплення – підкоряти карпатські вершини у зимову пору року. Так, можливо – це не так класно як, скажімо, ходити в гори влітку, але тут є свій кайф.
Черговий день настав, тому прийшов час порадувати наших читачів новими публікаціями.
І перше про що будемо сьогодні говорити, так це про фільм, який вдалося вчора переглянути. Нарешті був вільний час, який вирішив присвятити жахам. Саме такий жанр любить переглядати ваш автор.
Мій вибір випав на кіно, яке має назву – «Не клади слухавку».
Що це за фільм, актори, сюжет, традиційна оцінка від Воробуса та багато іншого читайте далі.
День середи настав й у наступній публікації розповім про те, як буквально вчора мені вдалося побувати у генделику що має назву – Реберня «Під Арсеналом».
Можливо це для когось дивно звучить, але ще ні разу там не бував. Харчуюся переважно вдома, а коли й десь ходжу, то у перевірені заклади.