23.01.2011 р. 
Сьогодні в гостях у редакції Воробуса - відомий багатьом коментатор із ніком Архіваріус. Він відгукнувся на наше запрошення і погодився дати ексклюзивне інтерв'ю для читачів нашого блогу.
Як я і очікував, Архіваріус виявився поважною і статечною людиною, про що красномовно говорить фото на заставці 
Отже, зустрічайте нашого гостя - Архіваріуса.
- Доброго дня, Архіваріусе! Дякую, що завітали до нас. І традиційне перше запитання - як Ви вперше потрапили на наш блог?
Десь рік назад в стані душевної депресії лазив по Інтернету і випадково натиснув на якусь порнорекламу. І о чудо - потрапив на блог Воробуса Назва заінтригувала, і з того часу я постійно відвідую цей сайт.
- Час від часу ви надсилаєте на блог свої статті, передовсім на кулінарну тему. Ви кухар за професією?
За професією я архіваріус А якщо чесно, то я інженер-механік, по металу, хлібу і салу. Але, як всякий поважаючий себе мужчина, час від часу одягаю кухарський ковпак, щоб приготувати чогось смачненького. Після того, як страви випробувані на собі та на своїх близьких і всі залишилися живі та здорові – надсилаю рецепт на блог Пташеняти.
- А яка Ваша улюблена страва, напій?
Взагалі-то я на дієті і моя улюблена страва – це чарка доброї горілки (чарка це посудина ємністю не менше 250 мл), яку я запиваю гальбою пива. Але інколи не відмовляюся і від більш ситних страв. Найбільше люблю поласувати рибкою, і скажу вам по секрету, що найліпша риба – це ковбаса, а найліпша ковбаса – це панчоха з грішми.
- Бачу, що людина Ви творча. Розкажіть читачам блогу про Ваші уподобання.
Ну і як кожному мужчині, найбільше мені подобаються гарні жінки. Найбільше я полюбляю нічого не робити, попивати пивце, писати коментарі на блозі Воробуса, грати в снукер та більярд (не кишеньковий). Також полюбляю вечорами вештатися по вулицях міста у пошуках пригод.
- І якщо не секрет - Архіваріусе, скільки Вам років?
Хитре запитання. Але у мене секретів від відвідувачів блогу немає. Як можете судити із фото, сивина вже давно вкрила мої скроні. Але тим не менше ще люблю поволочитися за гарними с(п)ідницями.
- Мабуть, багато хто спостерігав, як на сторінках блогу Ви обмінюєтесь люб'язностями та компліментами з Lanagur. В яких Ви стосунках, якщо не секрет?
Ну я б не хотів вдаватися в такі інтимні подробиці. Вважаю таке запитання не зовсім коректним, мужчині не до лиця афішувати свої походеньки, краще все це залишити у таємниці. А взагалі-то не завадило би вже десь зустрітися в компанії разом з авторами та відвідувачами блогу, поговорити по-душам, так би мовити. Перекинути скляночку другу узвару або бімберу (якщо буде потрібно – бімбером забезпечу, установка по виготовленню цього чудо-напою функціонує).
- І насамкінець. Що Ви хочете побажати читачам нашого улюбленого блогу Воробуса?
Здоров’я та успіхів в особистому житті. Не залишатися байдужими до блогу Воробуса та спілкуватися на його сторінках. Не забувайте, що робота добре, а відпочинок найкраще!
- Дякуємо Вам за інтерв'ю. До зустрічі на сторінках блогу!
Вітаю Архіва, який стає потроху інтернет-знаменитістю. Цікаве інтерв’ю провів Йорген. АЛЕ… чому на запитання про Ланагур Архіваріус тупо пропонує всім зійтися і бухнути. Ану признавайся, що ви там начудили під тою вербою, що ми всі маємо “поговорити по-душам”?
Ага зарсе, тебе знову жаба давить? Ну давай нарешті зустрінемось, але не під вербою, бо зараз трохи захолодно, а десь у якомусь пристойному місці.
Згода, після завершення Українського Рамадану варто сісти за скромну барну стійку і так собі легенько потягнути грам 200 коньячку під плястерко цитринки.
Архіваріус, а нагороди звідки? Кавказ?… Чечня?… Московське метро?…
Саме таким я собі Архіваріуса і уявляла…
Раджу підібрати собі окуляри і розібратися у нагородах. Вони до Кавказу і Чечні, а тим більш до Москви, ніякого відношення не мають.
Я обома руками за таку зустріч. Коли зустрічаємося? Місце зустрічі обговоримо пізніше.
який хороший мужчина
…А коньячку з цитринкою і гарним мужчинкою?
Ксю, а у тебе губка ласа, на фотці ж зображений імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф Габсбург…
Звичайно, ласа, бо я відразу зрозуміла, що то за нагороди…
Ось я і побачив Архіваріуса у всій красі!!! А ти ше той дідусь з почестями!!!
Ага, і залізний хрест і ордени за Балканські війни. …А може то нагороди за економічну інтервенцію у Річ Посполиту Польську на початку 90-х минулого століття…
То не Архіваріус на фото, то Старий Пес
О дісно я теж за те щоб зустрітись і по розмовляти по душам!!! Але без бійок!!! Надіюсь власники щось таке організують в недалекому майбутньому!!!! В Польші також є бімбер-я б хотів ще львівського спробувати!!!
От тобі і дідусь до н.е.
тількі за) але я коньячок не п’ю) надіюсь літом обовязково зустрінемось)
Ну тепер я бачу, що зарсу окуляри не потрібні, а то спочатку він ваньку став валяти. Та й на орденах трішечки розбирається. А взагалі це сімейні реліквії.
А дед так ничего себе, крутой. Нашего Николашку напоминает, только покруче и медалек маловато.
Проникливий погляд рентгена -
На грудях ордена.
Очі блакитні,густі брови…
Біло-сива борода.
За плечима життєвий досвід-
Роки важкої праці.
Стомлене історією обличчя-
Виграні долею матчі.
Дивиться на нас із портрета –
розсудливий,сивий чоловік.
Спеціаліст з архівної справи -
Який втішає дописами нас , не один круглий рік…
З ким ти порівнюєш! Де Архіваріус-Габсбург, а де твій Ніколашка – ціна йому пляшка…
поети…
Дуже вдячний Банкідукі
Я за гарного вірша.
Хай Пегас тобі принесе
Музу до твого пера.
Ти давай на коньячок погоджуйся – ми не те, що вірші читати будемо, цілі серенади заспіваємо…
[...] Архіваріус – профессор блогу. Інколи просить опублікувати свої [...]
[...] присвячена видатним діячам таким як PVS (зліва), Архіваріус (в центрі) і Гопник [...]
[...] Насправді Адекват – це Архіваріус , а останній вже давав інтерв’ю нашому [...]
[...] Архіваріусу – банку чорнила і нове перо, бажано з гуски. [...]