Чого так довго всі чекали таки сталося, Воробус не зміг дожити до першого грудня не поголившись і сьогодні після роботи таки поголився тим самим давши собі і всім зрозуміти що сили волі у мене нема – дістало мене борода.

Як все розпочиналося? Сталося це у перших числах листопада, коли ваш автор і наш активний дописувач пан Вертоліт договорилися не голитися протягом цілого листопада. Тим самим ми мали висловити свою підтримку хворим на рак і довести собі, що таки маємо силу волі.

Спершу все проходило досить таки нормально. Минув день, два, три, тиждень, але з часом борода починала ставати все більшою та більшою. З часом вона не те що почала ставати більшою, а і почала чухатися. Бачили б ви мене як я нервувався коли це відбувалося, але терпів і все рахував і рахував дні.

Паралельно пан Вертоліт теж не голився, ми один одного підтримували, але минулої неділі його дістало все і він здався, сказавши що його дістало це все і він голиться. Як побачить Воробус згодом – це було правдою і в понеділок зранку Вертоліт був вже гладенький. 🙂

А що ваш автор? Футбол я пережив, на мене почали казати навіть що я дядько, знайомі почали називати Дзідзьом, але мені від того легше не ставало. Борода з кожним днем ставала все більшою і більшою.

Заходжу у магазин, а продавці на мене дивляться як на якогось бомжа чи злодія. Якби не мав нового одягу, то точно би вигнали з магазину. Дівчата на мене дивляться як на навіженого, у маршрутних таксі як на гопніка якогось, це просто капець.

Ще до усього цього мені не вистачало щоб мене міліція затримала як підозрілу особу і було би взагалі «супер».

Тримаюся, люди мене підтримують, згадую про хворих, але борода мені спокою не дає, за нею треба доглядати і доглядати.

Десь за 11 днів до завершення акції «No shave november» Воробус почав у соціальних мережах писати що залишається стільки днів, стільки, так я себе підтримував, але останньою краплею, яка була з бородою стали вуса. Вони настільки підросли, що хоч бери і зрізай їх.

Йду додому, купив собі 1517, прийшов, поїв і давай зголювати все що наросло, за одно ще й постригся, а то скоро став би схожим на панка.

Якби там не було, зараз мені поголеному і постриженому просто супер, таке враження що я народився знову.

Я розумію що підтримку хворим треба показувати, але я і так 22 днів протримався. А сила волі? Якщо нема, то з часом вона буде.

І насамкінець цієї всієї епопеї скажу, що не радив би вам робити таке як я, це повна маячня, голитися треба, не часто може, але треба і все буде добре.

Дякую всім хто був зі мною.

Автор статті: Vorobus.