Володимир Крупчук: “Нові Імена повертаються” - Блог про Львів

Володимир Крупчук: “Нові Імена повертаються”

Володимир Крупчук

Продовжуємо спілкуватися із цікавими людьми в рубриці «Інтерв’ю». На цей раз у нас в гостях людина, яка всією душею пов’язана із таким видом спорту як футзал.

Його ім’я – Володимир, прізвище – Крупчук і він є капітаном нещодавно відродженого аматорського колективу під назвою – «Нові Імена».

– Добрий день, Володимире, як відомо ваша команда «Нові імена» після двох років простою, знову бере участь у змаганнях з футзалу?

– Вітаю усіх читачів блогу. Саме так, “Нові Імена” два роки не виступали у регулярних зимових чемпіонатах, нас можна було побачити хіба на короткотермінових турнірах. У вересні 2014 року, я разом із друзями, які раніше захищали герб клубу, відродили команду.

-Розкажіть нашим читачам чому ваша команда на деякий час зникла із офіційних змагань з футзалу і чому саме зараз ви вирішили відродити команду?

– Якщо чесно все було пов’язано із деякими обставинами. Деякий час я проживав не у Львові, й збирати команду не було кому. А зараз все змінилось і “Нові Імена” повернулись на спортивні майданчики Львова.

– Команда приймає участь у третій лізі асоціації любительського футзалу Львівщини, чому саме там? Колись команда грала більше під егідою федерацію футзалу Львівщини.

– Раніше чемпіонат Львівщини був найпрестижнішим змаганням області, там грали найсильніші команди, де були зібрані найсильніші гравці. Але, люди не повинні стояти на місці, я про це говорив вже давно. Зараз асоціація любительського футболу Львівщини зробила крок уперед у порівнянні із Федерацією футзалу. І цей крок доволі вагомий.

Зараз у Львові є ще один чемпіонат під егідою товариства “Колос”. Він також по організації матчів випереджає чемпіонат області. У асоціації любителів також є дуже і дуже багато проблем, але їх менше, ніж у чемпіонату Львівщини.

Чому вибрали саме третю лігу? Ми хотіли розпочати із низів, хоча, якби взяли ще кількох виконавців, які колись виступали за “Нові Імена”, ми могли б спробувати сили і у першій лізі. Про це будемо думати наступного сезону.

Налаштування на гру

– Чи задоволенні ви організацією змагань загалом і як вам рівень учасників?

– Я бажаю організаторам чемпіонату не стояти на місці. Ще є дуже багато шляхів, як покращити роботу. Найголовніше – це оперативність. Вони молодці в тому, що результати матчів відразу викидають на сайт і оновлюють турнірну таблицю. Але, значні мінуси є в тому, що список бомбардирів ще до сьогоднішнього дня невірний, а почалось вже друге коло змагань. Також наскільки я знаю, були проблеми у минулих чемпіонатах із нагородженням учасників, коли медалі здобула одна команда, а імена на медалях були зовсім іншої.

Це все ті недоліки, які потрібно відразу усувати і тоді команди самі захочуть грати під егідою асоціації любителів. Щодо проведення турнірів, то зразком я б поставив Київську Федерацію футзалу. Там у чемпіонаті бере участь близько ста команд, є відеозвіти, фотозвіти, звіти від журналістів та інтерв’ю учасників команд, і навіть онлайн-трансляції матчів. Робота поставлена на такому рівні, що ми граємо матч після чого ідемо в кафе, відкриваємо сайт і дивимось запис нашого матчу і відразу аналізуємо помилки.

Щодо рівня команд, то як на диво у третій лізі зібралась серйозна компанія. Команда “Сокіл” у своєму складі має наддосвідчених гравців, які виступали на професійному рівні. Також досвідчених гравців у своїй обоймі мають “Долиняни”. Та й інші команди можуть принести сюрприз.

– Які завдання стоять перед командою в цьому турнірі і як формувався склад вашої команди. Були задіяні старі знайомі лиця чи була влита «свіжа» кров?

Також читайте:   Микола Богданов: «Завжди у пам’яті будуть матчі Кубку України»

– Завдання перед командою одне – чемпіонство. Іншого завдання просто не може бути. Друге місце буде вважатись як провал. Ми втратили очки у матчах, де не повинні були цього робити. Але, через розконцентрованість команди на останніх хвилинах, ми тричі зіграли у нічию. Хоч ми ще жодного матчу не програли і перемогли прямих конкурентів, але цього може бути замало для здобуття чемпіонства.

Кістяк команди побудований із гравців, які не один рік виступали за “Нові Імена”. Це – воротар Тарас Михайлишин, Володимир Великий, Сергій Нікітін та Іван Яцина. Але, є й новачки команди, які вже відзначились не одним голом. Це – Роман Пенгрин, Дмитро Нітарський, Юрій Кіржецький та Дмитро Ковальчук (обидва вже на кількох турнірах виступали за команду) і Антон Тесленко.

Також у нас є ще два “джокери”, люди, які можуть підсилити нашу команду – Олександр Заяць та Сергій Небрат. До речі, Заяць вже встиг оформити хет-трик у одній із ігор.

Момент гри команди

– Які подальші плани команди на майбутнє?

– Плани, як завжди, амбітні. Розпочали ми із третьої ліги, наступного року плануємо заявитись у першу лігу, також плануємо брати участь і у різноманітних турнірах.

– Частина людей в нашій країні говорить про те, що футзал таки розвивається, ще частина що занепадає, ваш точка зору по цьому питанню?

– Із зміною керівництва АМФУ і після повернення чемпіонату під егіду Асоціації – футзал зробив якісний крок уперед. Так, ми ще не дійшли того рівня, що був у середині 90-их, коли збірна була фіналістом чемпіонату Європи, а у чемпіонаті країни виступало 16 команд. Але це не ознака того, що футзал занепадає, це не ми втратили свої позиції, а навпаки інші країни навчились грати у міні-футбол. Подивіться на цьогорічний чемпіонат країни. 10 команд у вищій лізі – це вже на багато краще, ніж 7, які були минулого року. Подивітся на кубок України. Команди “Княжий ринок”, “Манзана”, “Епіцентр К3”, “ХІТ” – це все потенційні учасники вищої ліги. Якщо робота буде правильно поставлена, то вже зовсім згодом у нас буде 12, а то й 16 команд у вищій лізі.

Також щодо розвитку футзалу хотів відзначити роботу Вадима Каганова – керівника Аматорської футзальної ліги України (futsal-amator.com.ua).

Ця людина робить колосальну роботу щодо розвитку футзалу в Україні. Його проект АФЛУ вже за перший рік знайшов дуже багато прихильників.

– Не можу не задати підступних питань, коли Воробус буде грати за команду «Нові імена»?

– Цікаве питання. Поки є Тарас Михайлишин воротарське питання у команді знято, а далі все може бути. Воробус залишається на олівці селекціонерів команди.

– Переходимо до справ ваших. Чим зараз займаєтеся і чи за час відсутності вашої команди десь грали в улюблену гру 5 на 5?

– Звичайно грав у футзал. Крім “Нових Імен” я граю у футзал у команді “Парі Матч”, яка виступає у Чемпіонаті Києва, до речі я там також капітан. Також деколи запрошують приєднатись до команди журналістів “Спорт.УА”. Зараз якраз проходить Київська Медіа ліга і на нашу команду чекає вирішальна гра за перше місце проти команди телеканалу “Футбол”.

– Ваші побажання читачам нашого ресурсу та всім любителям такої гри як футзал?
– Перш за все у наш скрутний час, я би всім побажав миру. Крім цього отримувати задоволення від футзалу і спорту, а Воробусу побажаю, щоб у його блогу було все більше і більше читачів.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*