Якщо зібрались на кілька днів до Львова - бронюйте квартири подобово ТУТ

Бульбафест. День перший

Картопляфест

Осінь – пора бабиного літа, збирання грибів, а також копання картоплі. От є така річ, що ти їдеш кудись й район і лише бачиш як люди схилившись до землі всі в картоплі.

«Треба викопати, бо будуть дощі», «своє є своє, а купувати – це не моє», «мати з батьком мене заставляють пахати на городі» - саме такі розмови й лише можна почути від людей.

Воробус також їздив копати картоплю, вже встиг всю викопати, тому жалітися не буду. Втома була, урожай також був, але свої розповіді залишу до наступного року.

А поки що надаю слово нашому читачу, який назвав себе – kosmonavt. Його розповіді мені настільки сподобалися, що я не можу їх не опублікувати. Бульбофест триває…

Добрий день, читачі блогу Воробуса, називаюся я- kosmonavt і в наступні три дні очікуйте розповіді про те, як я копав картоплю. Це було щось…

Вирішив я оце написати про той треш, який з непривички я пережив під час триденного #бульбафесту.

Почалося все дуже обнадійливо, приїхав з швагром до села, в нього перед тим день народження був.

Повечеряли, випили потрохи та й полягали спати. Ніби класно,скучно і буденно.

Хто ж знав що буде далі.

А зранку моя племінниця (4 роки) в 7:30 літала по двохповерховому будинку і будила всіх зі словами "чо лежиш? А ну на город картоплю мені копати".

Видовище миле,але бодун і нульовий рівень готовності дав про себе знати. Тим не менше силою підіймаю себе з ліжка,і спускаюсь робити собі каву, бо на більше все одно не вистачить часу.

Починають збиратися, приходять родичі, приїхав трактор. За кермом трактора невідомий мені раніше мужчина, який як потім виявилося досвіду в даній справі має менше ніж я в кулінарії, але то вже інша історія.

Тим не менше, під чуттєвим керівництвом старших і більш досвідчених селян, яких за столом я потім нарахував 12 чоловік, город картоплі впав за годину чи трошки більше.

Ентузіазму за столом в робітників було звісно набагато більше ніж на полі. 🙂

Логічним завершенням цього дійства було те, що половина учасників напилась, а автор даної історії в силу своєї молодості поїхав шукати Пригод до Радехова, де звісно з легкістю їх знайшов, і приїхавши назад до села був з рештою вже на одному рівні. Так відбувся перший день #фесту.

Далі буде… Наступний, 2-й день був не менш цікавим…



коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 16.09.2016 пише:

    А поки що надаю слово нашому читачу, який назвав себе – kosmonavt.

    а чому не марсіанин? Могла б бути друга частина нашумілої історії😄

  2. Kosmonavt 14.03.2017 пише:

    Мені здається,чи в вас до мене якесь надто особливе відношення?

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*