Вже майже два роки ми з Vovas Vovas так і живемо. У будинку на 6 квартир в жодній немає ані котла, ані газової плити. Електричною плитою вже кілька років користуються й мої батьки. Сподіваюсь, невдовзі вони зможуть відмовитись і від опалення.

Читати про загиблих від удушення, вибухів, від необережності маленьких дітей чи сусідів-ідіотів – це забирає й частину мого здоров’я. Мені болить серце. І я не можу уявити, що б зробила із тими, хто доводить до таких ситуацій, якби таке (не дай Бог) сталось із кимось із рідних.

Колись я з братом влітку приїжджала у село до бабусі на канікули. В один із таких спекотних місяців жителів усієї вулиці змусили вийти на дорогу, і копати рів. Я не пригадаю точного його об’єму, але я пам’ятаю, як боліла потім спина у брата. Він був вже не малий, а не допомагати своїй сім’ї нас не вчили, тож….хтось копав, хтось відгортав землю, хтось потім її і загортав. Звісно труби у той рів проклали не одразу. Але згодом і в маленькому селі на Волині з’явилось це чудо – газ.

Авто на газу – тема окрема. Слава Богу, ті, хто ставить собі газову систему і економить на пальному – це люди без понтів або ж таксисти, які (тільки Богу таксистів відомим) дивним методом рідко коли потрапляють у ДТП.

Я не претендую на звання експерта в галузі газифікації чи будь-якої іншої паливної сфери. Але вже в 7 класі фізик Орест Михайлович Викрикач відкрив нам одну важливу деталь про газ. Її також можна прочитати у сучасній Вікіпедії.

“Найважливішою рисою теплового руху молекул газу є безладність (хаотичність) руху.”

Це я до того, що ніяке безсвідоме і халатне ставлення з цією речовиною не може закінчитись радісно. Хаос+хаос = ?

Більше не знаю, що додати. Дрогобич, Київ з вами. І ще сотня міст. Мій Сокаль, мій Львів… Чи є таке місто, де ще не було жертв від газу?

А колись може таке й буде. Проте краще не творити нової Прип’яті. Альтернатив є багато. І мова не про бойкот газу якоїсь окремої країни чи горе-магнатів. Мова про безладність руху – хаос.