facebook

Воробус побував на матчах Ліги Чемпіонів в Угорщині

Корідзе і Кака

З 8 по 11 листопада в угорському місті Береттьоуйфалу проходили матчі основного раунду Ліги Чемпіонів з футзалу у групі 4.

Автор цих рядків вирішив скористатися нагодою й поїхав на матчі аби у першу чергу побачити наживо класні команди, а такими, безперечно являються казахський «Кайрат» та іспанське «Ель-Посо».

Решту, а це господарі – однойменна «Береттьоуйфалу» та російський «КПРФ» я ніколи не бачив, тому вже безпосередньо на місці знайомився з ними.

Щоб наші читачі мали уявлення де знаходиться Береттьоуйфалу, це маленьке місто (населення всього лише 15000 чоловік) розташоване всього лише у 40 кілометрах від Дебрецена.

Ліга Чемпіонів

В’їхавши у місто ми зрозуміли, що про основний раунд Ліги Чемпіонів з футзалу тут ніхто й близько не чув. Афіш не було ніде, навіть більше близько години делегація з України шукала зал.

Приїхавши до бажаного місця призначення ми зіштовхнулися з іншою проблемою – відсутністю терміналів у касах арени. Як на мене, на матчі Ліги Чемпіонів вже можна зробити розрахунок не лише «кешом», а й кредитними картками.

По темі перепусток, вхідний квиток на два матчі ігрового дня вартував на українські гроші – лише 200 гривень. При вході у зал на вболівальнику на руку клеїли браслет аби він не міг передати його іншій людині.

Арена Пальфі Іштван Рендезвенічорнок вразила. Вміщує вона близько 1500 глядачів, покриття терафлекс. У рідному Львова про такий зал на даний момент можемо лише мріяти.

Арена в Береттьоуйфалу

Людей на матчах групи 4 було багато, проте аншлагу не спостерігалося. Звісно, що більше фанів приходило на матчі місцевої команди, вони й спеціальні барабани мали, й своєрідні кричали. До речі, атрибутику на матчах Ліги Чемпіонів можна було придбати лише місцевої команди.

Оркестр

Команди

«КПРФ»

Ніколи б не міг собі подумати, що у минулому середнячок російської Суперліги демонструє таку потужну гру. Головний тренер цієї команди Бесік Зоідзе зібрав серйозний колектив, з’явилося належне фінансування й футзалісти не розчаровують своїх фанів, яких, до слова, було в Угорщині теж не мало.

Одіозний «коуч» як слід налаштовує своїх підопічних на гру, без проблем змінює воротарів у матча,х яку б вони гру не демонстрували до цього й уважно сидить на трибунах, вивчаючи тактику та гру суперників.

Підсумок – три перемоги й перше місце в групі. Хто б міг на таке сподіватися?

«Ель-Посо»

Іспанці є іспанці. Одразу ж зазначу, що побачити у грі їхнього капітана Мігеліна мені не вдалося.

Воробус та Мігелін

Зустрів його на вулицях Хайдособусло (саме там проживав автор цих рядків та всі команди), сказав що поки що не готовий грати через проблеми зі здоров’ям. Без нього хлопці грали, але показали не стовідсотковий результат. Не сподобалося в діях цієї команди те, що вони хочуть завести «шкіряного» у пусті ворота навіть тоді, коли можна просто пробити.

А так загалом, іспанці виглядають не гірше російських «комуністів».

Підсумок – друге місце у групі.

«Кайрат»

Очікував від казахів більшого. Маючи у своєму складі велику кількість бразильців і воротаря Ігіту, третє місце у групі – це не те, на що я очікував. Воротар «Кайрату» провів також не найкращі свої матчі. Так, гол він забив «Ель-Посо» фантастичний, а ось у рамці розчарував.

Ігіта та Воробус

Можливо експериментують перед іграми елітного раунду?

«Береттьоуйфалу»

Хто розчарував, так це господарі, хоча я їм симпатизував.

Шапка від угорців

На фоні інших команд вони були явно слабші. Шкода фанів, яких на кожну гру приходило дуже багато. Як лише могли вони підтримували своїх улюбленців. На жаль, здобути принаймні одне очко в групі угорці так і не зуміли й зайняли останнє місце в групі.

Сподобалася мені організація змагань. Біля спорткомплексу не було тисняви, зробили багато місць для парковки, на трибунах можна було сідати на будь-яке вільне місце, поспілкуватися з гравцями не було. Охорона ходи слідкувала за порядком, але не заважала людям зробити фото напам’ять чи взяти автограф.

Вдалося вашому автору поговорити з тренером «Кайрату», легендарним футзалістом України – Сергієм Корідзе та Кака. Другий дуже веселий чоловік, пив пиво й вже говорив про минулий матч своєї команди, а перший, почувши, що ми зі Львова, одразу ж перейшов на українську.

Загалом свято футзазу в Угорщині вдалося. Буде можливість обов’язково завітаю на матчі елітного раунду. Хотілося би, звісно, щоб за участю українського клубу, а там побачимо.

P.S. Подяка Сергію Тригубцю та Олександру Тищенку за допомогу в організації цієї поїздки.




 

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*