Сьогодні і завтра у багатьох школах України пролунають останні дзвоники. Для когось він стане останнім, для когось ні.
З самого ранку на вулицях можна побачити учнів, які у нарядному вбранні поспішають до школи, адже їх чекає лінійка, останній дзвінок. у руках вони традиційно мають квіти .Хоча їх і забороняють дарити, але квіти є квіти.
Свято останнього дзвоника – це завжди свято для учнів, адже після нього більшість іде на канікули, які триватимуть близько 3-ох місяців. Можна відпочити від навчального процесу, від набридливих вчителів, набравшись сил прийти знову 1 вересня і вчитися далі.
Та не всі повернуться в школу, для окремої категорії учнів, а саме випускників – це останній шкільний дзвінок у їхньому житті. Після нього вони вже підуть у доросле життя і ніколи більше не сядуть за шкільні парти.
Напевно не одна людина, що закінчила школу ідучи по вулиці і бачучи випускників згадує свої шкільні роки: прогули, двійки, вчителів, однокласників.
Як кажуть Ви підете в світ і хтозна чи колись зустрінетеся у повному обсязі. Адже, у кожного будуть сім’ї, робота і тому подібне. Звичайно учні організовують зустрічі однокласників, але це не те. Все-таки чи десять, одинадцять чи ба навіть дванадцять років проведених разом скоро не забудуться.
Традиційно лінійка починається гімном України або козацьким маршем, всі шикуються по класах і починається. Добре якщо є погода і останній дзвінок проводять на вулиці, бо якщо її не має, то трошки не те.
Звичайно, що на лінійці найбільша увага привернута до випускників для яких потім прозвучить останній дзвіночок. Інші класи не забувають також привітати, але випускники є випускники.
По черзі їх вітають вчителі, директор, завуч, слово також надається батькам. Від привітань не відмовляються і самі випускники, всіх благословляє священник і окроплює священною водою. Пам’ятаю у людей навіть сльози на очах виходили як читали вірші про школу.
Ось один із них:
Скінчилось навчання скінчилось для Нас
Заглядує сонце прощально у клас
Сьогодні веселі і трішки сумні
Позаду екзамени і всі випускні
Навчання як камінь на груди лягло
А ми таки вчились оцінкам на зло
Прощай рідна школо і місто прощай
Учителько друзі дитинству вже край
А школа як рідна домівка була
Все добре й розумне в серця нам несла
Життя ж висуває умови свої
Тепер ми підемо в незнані краї.
P.s. Будьте обережні при святкуванні опісля урочистої лінійки.
У публікації використано фото з сайту bbc.co.uk.
Автор статті: Vorobus.
В мене завтра останній дзвоник. Кажуть, на такому дійстві всі сумують… Завра перевірю.
А взагалі, ні школа, ні вчителі, ні люди з якими я навчалась всі ці роки не залишили по собі нічого… От це справді сумно…
Яка Оля в нас хороша і позитивна… Як шкода, що її весь час оточували такі ніякі однокласники і вчителі…
Ага,сумують…завтра буде день під назвою “Куди не плюнь – все вже обпльовано”
zars, я не кажу, що я хороша та позитивна, просто в нашому колективі не склалося таких відносин, про які говорить старше покоління.
Оля! Доброго лету в дорослому житті. ( Але не поспішай дорослішати, або поспішай поволі).
Я завжди з теплотою згадую про школу та своїх однокласників. В нас був дуже дружній клас, хоча пару осіб були поза увагою. Стараємося кожен рік прийти до школи на останній дзвінок, правді не завжди виходить, але зустріч зі школою та друзями завжди радує. 😀
Свято наближається
школи закриваються
магазини відкриваються
діти напиваються
З часу як пішов зі школи там не з’являвся. За кілька днів закінчую ВИШ, аналогічно – ноги моєї там не буде. Соціофіл видать )
Треба було не до школи та ВИШу ходити, а по туалетах. Можливо і чомусь би навчився. 😀
Архіваріус, твій гумор сягає небачених висот, Петросяну в тебе вчитись варто.
Не треба так високо мене ставити, просто шкода батьківських грошей. 😀
Видать ДЕХТО на платному відділені вчився…
Це залежало від лотереї, декому випадав щасливий білет. 😀