У черговому контрольному поєдинку українська футбольна збірна на виїзді зустрічалася із збірною Швейцарії.
Гра завершилася бойовою нічиєю із рахунком 2-2.
Як і чотири роки тому (українці зіграли внічию 0-0 із швейцарцями у чвертьфіналі чемпіонаті світу 2006 року), цього разу між цими суперниками знову була зафіксована нічия на цей раз результативна.
В українців участі у грі не приймали Шевченко, Воронін і Гусєв, які по різних причинах пропускали цей поєдинок.
Тепер до гри.
Перший тайм – це взагалі була не гра, а якйись балет у виконанні нашої збірної. Швейцарія атакувала, а Україна грала на відбій. До пори до часу команду виручав П’ятов, але згодом і він не зумів виручити.
А пропустили ми, що називається гол у роздягальню.
40 хвилина – швейцарці заробляють штрафний удар у кількох метрах від нашої штрафної, до м’яча підійшов нестаріючий ветеран господарів поля Фрай, який чудовим ударом змусив капітулювати кіпера українців Андрія П’ятова.
А якби за 2 хвилини опісля Якін ще би раз поцілив зі стандарту у наші ворота – на другий тайм можна би було не виходити. Щастя, що врятувала штанга.
Другу половину зустрічі українська команда розпочала по-іншому. Не скажу, що ми заграли набагато краще, але принаймні небезпеку біля швейцарських воріт почали створювати. І гол не забарився.
48 хвилина – господарі поля фолять біля своєї штрафної на Артемі Мілевському. До м’яча підходить Алієв, пробиває і, по дорозі задівши Ярмоленка, шкіряний влітає у сітку.
Не встигли ми як слід натішитися як знову ж пропустили у свої ворота.
62 хвилина – І знову ж стандарт. Навіс зі штрафного замкнув невгамовний Фрай.
Як і у першому пропущеному голі є провина нашого воротаря. Все-таки на передачу можна було виходити і спокійно забирати м’яч у руки.
Після цього епізоду мало хто вже вірив, що українці відіграються. Швейцарія атакувала і ще не один раз могла забити третій м’яч у наші ворота.
А вийшло як завжди. Не забиваєш ти – забивають тобі. Старе футбольне правило.
75 хвилина – чудовий індивідуальний прохід вдався Коноплянці і він невідпорним ударом знову ж зрівнює рахунок у грі.
Більше голів сьогодні не було.
За мить пролунав фінальний свисток, який зафіксував бойову нічию 2-2.
На цьому футбольний рік для нашої футбольної дружини завершився. Що чекає на збірну далі, побачимо вже у Новому році як і дізнаємося чи залишиться головним тренером Юрій Калитвинцев чи все-таки федерація призначить когось іншого, скажімо Марчело Ліппі.
Автор статті: Vorobus.
Коноплянка красава!.. Майстерно!.. Так і має бути. Треба частіше брати гру на себе… українській дружині цього бракує… Хай щастить