Сьогодні ваш автор проснувшись, традиційно пішов помився, поїв, увімкнув Рамштайна щоб зарядитися енергією на весь день і пішов на роботу.

Сиджу я на ній сиджу і дай думаю увімкну но я радіо, що там зараз крутять. Якраз натрапив я на програму на замовлення, своє вітання говорила дівчина, і згодом у подарунок замовила пісню під назвою «Одиночество».

Пісня настільки мені сподобалася, що я аж задумався над темою самотності і у черговій статті я поговорю про неї.

Самотність – це такий стан, коли почуваєшся покинутим, нікому ти не потрібний. Іншими словами – життя ти профукав, а від нього нічого не взяв. Як казала моя бабця: «Хіба штани протер і не одну пару».

Ви думаєте у вашій самотності хтось винен. Якщо так, то ви глибоко помиляєтеся. Насправді причина самотності – ви самі.

Розглянемо самотність з трьох ракурсів:

1. Рідні.

Поки є батьки – ви не самотні. Саме вони зможуть вам допомогти у будь-яку хвилину. Але, всі ми добре розуміємо що вони не вічні. На жаль, ніхто ще вічно не жив і навряд чи найближчим часом буде.

2. Друзі.

Тут варто розділяти два поняття: друзі і знайомі. Справжній друг – це той, хто допоможе вам у біді, коли вам важко, ви в депресії, маєте проблеми будь-якого характеру. На даний час їх є дуже мало, і люди це прекрасно розуміють, хоча інколи лукавлять і видумують всяку фігню.

Також читайте:   Загадкова історія про Омеляна Косопизда. Частина перша

Чи готові ваші друзі прийти до вас коли вам буде самотньо, ви нікого не будете мати? Ви колись над цим задумувалися?

3. Кохана людина.

Саме її я вважаю тією особою, яка не дозволить вам сумувати. Вона буде завжди поруч з вами, розділить негаразди. Я розумію ви можете сваритися. Як же без цього?

Досить часто люди кажуть що їм не треба коханої людини, вони можуть зраджувати, погляди бути не ті і так далі. Але, я думаю це помилка. Кохана людина потрібна.

Скажіть який толк потім самому сидіти? Спитися в хаті? Таке знайти не важко. Друзі по буханню знайдуться завжди. А тоді вже життя не буде.

Скільки знаю випадків, що людина залишалася самотньою, спивалася, продавала хату за пляшку горілки і згодом у кращому випадку опинялася у психлікарні.

Не сумуйте, ніколи не розчаровуйтеся у житті і задумайтеся над питанням: «Чи варто бути самотнім».

Насамкінець, пропоную послухати пісню, яка надихнула мене на написання цієї статі, вона як я вже зазначав, має назву «Одиночество»:

Дякую за увагу!!!

Автор статті: Vorobus.