Сьогодні ваш автор проснувшись, традиційно пішов помився, поїв, увімкнув Рамштайна щоб зарядитися енергією на весь день і пішов на роботу.

Сиджу я на ній сиджу і дай думаю увімкну но я радіо, що там зараз крутять. Якраз натрапив я на програму на замовлення, своє вітання говорила дівчина, і згодом у подарунок замовила пісню під назвою «Одиночество».

Пісня настільки мені сподобалася, що я аж задумався над темою самотності і у черговій статті я поговорю про неї.

Самотність – це такий стан, коли почуваєшся покинутим, нікому ти не потрібний. Іншими словами – життя ти профукав, а від нього нічого не взяв. Як казала моя бабця: «Хіба штани протер і не одну пару».

Ви думаєте у вашій самотності хтось винен. Якщо так, то ви глибоко помиляєтеся. Насправді причина самотності – ви самі.

Розглянемо самотність з трьох ракурсів:

1. Рідні.

Поки є батьки – ви не самотні. Саме вони зможуть вам допомогти у будь-яку хвилину. Але, всі ми добре розуміємо що вони не вічні. На жаль, ніхто ще вічно не жив і навряд чи найближчим часом буде.

2. Друзі.

Тут варто розділяти два поняття: друзі і знайомі. Справжній друг – це той, хто допоможе вам у біді, коли вам важко, ви в депресії, маєте проблеми будь-якого характеру. На даний час їх є дуже мало, і люди це прекрасно розуміють, хоча інколи лукавлять і видумують всяку фігню.

Також читайте:   Що таке щастя?

Чи готові ваші друзі прийти до вас коли вам буде самотньо, ви нікого не будете мати? Ви колись над цим задумувалися?

3. Кохана людина.

Саме її я вважаю тією особою, яка не дозволить вам сумувати. Вона буде завжди поруч з вами, розділить негаразди. Я розумію ви можете сваритися. Як же без цього?

Досить часто люди кажуть що їм не треба коханої людини, вони можуть зраджувати, погляди бути не ті і так далі. Але, я думаю це помилка. Кохана людина потрібна.

Скажіть який толк потім самому сидіти? Спитися в хаті? Таке знайти не важко. Друзі по буханню знайдуться завжди. А тоді вже життя не буде.

Скільки знаю випадків, що людина залишалася самотньою, спивалася, продавала хату за пляшку горілки і згодом у кращому випадку опинялася у психлікарні.

Не сумуйте, ніколи не розчаровуйтеся у житті і задумайтеся над питанням: «Чи варто бути самотнім».

Насамкінець, пропоную послухати пісню, яка надихнула мене на написання цієї статі, вона як я вже зазначав, має назву «Одиночество»:

Дякую за увагу!!!

Автор статті: Vorobus.