Літо – пора відпусток, свята, купання на озерах, поїдання шашликів і так далі. А ще літо – пора сільського господарства.

У цей час люди, які мають городи активно їх обробляють.

Як казав наш прем’єр-міністр: «Беріть в руки лопати і вперед піднімати сільське господарство».

Воробус вирішив прислухатися до його слів і почав піднімати сільське господарство, яке в Україні з кожним роком все більше занепадає.

Вчора мені вдалося побувати на Волині, то там поля не так пустують як у нашій львівській області. Чи то мені так на очі попало, але поля там більше засадженні.

У нас же людям набридає це діло, бо за їх словами краще вже купити овочі і фрукти на ринку, чим вирощувати свої.

Чому так?

Все просто. Якщо ви живете біля міста чи у самому селі, то вирощувати город не треба нічого екстраординарного, тільки робочу силу і бажання.

А от якщо навпаки, ви проживаєте достатньо далеко від своєї дачі, то вам прийдеться витратити кошти ще на проїзд, заплатити гроші фірману, бо вже мало залишилося таких, що зроблять вам щось за чвертку спирту. 🙂

А з другого боку жити в селі, то що там робити? Колективних господарств нема, як були колись, де гроші взяти на проживання?

Звісно, що найхитріші користуються сезоном і збирають суниці, гриби, які згодом продають на найближчих ринках у районних центрах. Діло не легке, але як сказала мені одна пані з села, цитую: «Це досить прибуткове діло».

І ще одне, що я забув сказати, так це те, що ви ніколи не застраховані від погоди і природи. Один рік урожай може бути, інший же навпаки.

Але, але, але, свої продукти є свої. І це саме та причина, яка підштовхнула мене взятися д сільського господарства. 🙂 Що ви їстимете картоплю, моркву, капусту із свого городу, то не з ринку, де вона може бути підсипана домішками.

Я не кажу що вся, але трапляється. Про це багато пишуть і будуть ще говорити.

Повертаючись до мене скажу, що зараз найскладніша пора роботи на дачах, селах. Річ у тому, що після того як ви посадили культури, їх треба обробити, тобто не дати зарости різною зеленню.

Робота не з простих, така як збирати овочі восени, але нічого. Хто хоче, той з високо піднятою головою справляється і згодом лежить на ліжку і сміється, що у нього все є.

Мені довелося обробляти картоплю при високих температурах, але я нікуди не спішив. Трішки зранку до обіду, трішки після обіду і робота зроблена.

Побачимо яким буде врожай восени. Чи виправдаються мої сподівання.

Хотілося би почути у коментарях думку з приводу теми сільського господарства.

Автор статті: Vorobus.