З подібним передінфарктним станом ваш автор ще ніколи не зіштовхувався. Ситуації у мене були усілякі, але такої, як нещодавно, точно ще ніколи не було.
Якщо ви постійно у курсі всіх подій, які відбуваються на теренах нашої країни і не тільки, то ви знаєте, що 13 серпня на трасі Ялта-Сімферополь близько 14 години дня перевернувся бензовоз, який віз 9 тон бензину.
На щастя ніхто не постраждав, але це ще як сказати. Ваш автор якраз у цей час повертався додому саме цією дорогою.
Чому перевернувся бензовоз, як ми стояли у великій корці та багато іншого читайте далі.
Спочатку про саму аварію.
Як свідчать очевидці події, бензовоз собі їхав та й їхав і ні з того, ні з сього у нього прокололася шина і він тупо перевернувся. Щастя від Бога, що бензин, який почав витікати із цистерни, не зірвався.
Місце події одразу ж загородили і почали проводити рятувальні роботи, все вроді добре, але є інша сторона медалі. А вона наступна:
Справа у тому, що траса Ялта-Сімферополь являється важливою дорогою і якщо тут перекрити рух хоча б на кілька хвилин, то будуть такі корки, що потім треба пів дня, щоб з них виїхати. На жаль, так воно і сталося.
Воробус про аварію почув у смт. Партеніті, де якраз із колегами ми мали сідати на автобус, щоб доїхати до залізничного вокзалу. Стоїмо ми собі стоїмо, як на автостанції об’являють, що ніякого транспорту не буде, здавайте квитки.
Приїхали…
У людей, які мали їхати на вокзал чи аеропорт пішла страшенна паніка. Як доїхати до свого місця призначення? Отоді вже хто що міг, то і робив. «Порадували» таксисти, які тільки і хотіли нажитися на горі.
Про них ми поговоримо у найближчих статтях, а зараз про те як ми їхали.
Авто ми таки знайшли, але при під’їзді до села Малий Маяк ми побачили такі корки, що в мене щелепа повисла. Москва ховається. За якусь годину наше авто проїхало кілометрів п’ять, а час то нас ой як піджимав.
Водії інших авто все робили, щоб виїхати з корків, вони навіть порушували правила, але це хіба що шкодило всім учасникам руху.
А потім був об’їзд. ДАІ нас впустила дорогою через село Малий Маяк. Там я так зрозумів односторонній рух, тому корки були ще гірші.
У окремих випадках авто стояли так довго, що люди виходили перекурювати, в туалет, просто розім’ятися. Пішки йти було швидше.
А у нас до поїзда залишалося все менше і менше часу…
З корків ми таки виїхали і потім, завдячуючи нашому водієві, таки встигли на поїзд, що вже відправлявся до Львова. Якихось п’ять хвилин і прийшлося би спати на вокзалі.
Згодом, вже у поїзді, чув багато історій від людей як вони добиралися до місця події. Цікаво тільки чи хтось запізнився чи ні. Думаю такі все-таки були.
Ось так от якась аварія може паралізувати рух усього життя.
Фото та відео: segodnya.ua.
Автор статті: Vorobus.
Я один з тих товарищів який їздив з воробусом і мене конкретно взбісили таксисти, які одразу почали наживатись на чужому горі і просити 1000 (одну тисячу) !!!!!!! гривень за 60 км. поїздку до Сімферополя. Мідараси кончені.Бідолаги з Росії не мали виходу і платили цим хапугам. Нащастя ми знайшли приватного водія який відвіз нас за 350, а ми нарадощах, що встигли на поїзд накинули йому ще 50.