Хто був у сільській місцевості, то напевно їх зустрічав. Колись вони були дуже популярні. Адже коли зникало світло, вони приходили на допомогу.
Якщо ви не здогадалися про що йде мова, то скажу, що це гасова лямпа. Зараз їх стало менше, але якщо ви хочете їх побачити у достатній кількості вам треба завітати у одне цікаве місце.
Називається воно – кнайпа «Гасова лямпа», яка розташована саме у нашому місті Львові.
Нещодавно ваш автор з колегами вирішив завітати сюди, які враження у мене від відвідин цього закладу читайте далі.
Перш за все скажу, що розташований цей заклад на вулиці Вірменській, 20. Знайти його не важко, адже біля входу стоїть пам’ятник Яну Зегу, а на балконі можна побачити ще одного батька закладу – Ігнатія Лукашевича. Ну ви самі побачите. Заблукати не вийде.
Заходимо ми на територію закладу, нас люб’язно зустрічає швейцар, чи як там їх називають, говорячи «Доброго дня, ласкаво просимо».
Заходимо ми вже у сам заклад і одразу, що кидається в очі, так це те, що там є багато гасових лямп, вони на кожному кроці. Як я десь читав всього їх там близько 200 штук.
Також тут можна побачити велику кількість фотографій лямп і коротку характеристику кожної із них.
У «Гасовій лямпі» є три поверхи. Звісно, так як на вулиці спекотно, ми з колегами вирішили піти на такий поверх, де є свіже повітря, а це на третьому. По дорозі нас зустрічають офіціанти, які вітаються з нами. Одразу ж помітно, що це вам не якась там забігаловка, а ввічливість у них на першому плані.
Сідаємо ми за вільний столик, людей, до речі, багато не було, можливо тому, що це був робочий день, підходить до нас офіціантка, дає нам меню і говорить, що якщо ми будемо готові просто їй підморгнути. 🙂 До слова, вона була симпатична. 🙂
Відкриваю я меню і одразу ж бачу велику кількість страв і напоїв. Там такі різні назви, що я, чесно кажучи, навіть їх не запам’ятав. Тільки бери і замовляй.
Серед алкогольних напоїв продають розливне пиво і такі напої як бензівку, нафтівку та гасівку.
Ви спитаєте які там ціни? Як вам сказати, ясно, що не такі як у звичайному кабаку, але терпимі. Приблизно такі ж як і в ще одному популярному закладі Львова – Криївці.
Що ще цікавого, так це те, що там де ми сиділи висіли якісь відра, не знаю що з ними роблять. Як казав мій один друг, напевно надівають один одному на голову.
І як без казусів. З вашим автором вони відбуваються завжди, де б він не був. Так от, цього разу я застряг у туалеті. Я так задивився на гасову лямпу, яка увімкнулася, коли я зайшов до пана Сема, що не побачив як закрився. 🙂
Добре, що я взяв із собою мобілку, а то в іншому разі було би дуже смішно. 😀 Прийшлося би кликати на допомогу.
Загалом заклад мені сподобався і якщо випаде нагода я ще сюди завітаю. 🙂
Автор статті: Vorobus.
“Приблизно такі ж як і в ще одному популярному закладі Львова – Криївці. ” –
якби автор хоч трішки готував статті, а не писав з пальця, він би знав, що Криївка і Гасова лапка належать одному концерну. Встид і сором автору. Далі статті ні про що.
були з мо якось з кумом Миколов, але не в Гасовій лямпі, а в самому Бориславі. То так з мо си нафтівки понапивали, жи ледве на фіру повилізали. Кум так кіньми керував, жи замість заїхати до Самбора, заїхали сь мо до Стрия
старий пес, ну это по нашему. Залил глаза и едешь куда они глядят.