Українці за кордоном: Vrubli, яка проживає в Італії

Ольга Vrubli

Українці за кордоном. Де жити краще?

Черговим нашим гостем по цьому питанню буде дівчина Vrubli, яка проживає в Італії.

- Доброго дня, Ольго, отже чого вам бракує за кордоном, того можливо що є в Україні?

Начебто легке запитання, а відповісти на нього тяжко. Скажу усім відомим вислівом: «В рідному домі і стіни гріють». Мабуть саме цього найбільше і бракує: рідної домівки, родини, рідної мови, рідного міста... Усе, що рідне – залишилось там...

- Як справи з роботою, чим важко її знайти?

Звісно криза повсюди, тож з роботою теж є значні труднощі. Багато залежить від того чи ви знаходитесь на легальній основі чи ні, також залежить від володіння мовою.

- З якими проблемами ви зіштовхнулися, коли виїхали жити за кордон?

Мабуть найперша проблема це сприйняти інше суспільство, яке живе дещо іншим ритмом, який потрібно з повагою прийняти, бо все ж таки я тут іноземка, а отож гостя. Це буває нелегко.
Особисто мені часом було тяжко, оскільки я тут навчаюсь і зі сторони багатьох одногрупників часто були осудження: «та не можуть іноземці таких балів мати, то їй просто викладачі так завишують» і т.п., якщо сягнути якогось покращення, то в декотрих це може викликати певну заздрість і неприязнь.
Часто бачу в Італії таке ставлення: вас «приймають» доки ви виконуєте «гіршу роботу», тобто покоївки, доглядачки за старшими людьми, прибиральницями тощо, коли ж людина починає займати якусь кращу роботу, скажімо навіть просто на фабрику йде працювати, зі сторони деяких осіб вже починається неприязнь, мов «понаїхали» і тому подібне.
Мені скажуть: «образи можна і в Україні почути»; так, але в Україні мені не кажуть що я іноземка, а мені доводилось зустрічати навіть таких, котрі чужоземців вважають «людьми іншого сорту, нижчої раси», тож потрібно мати міцний характер аби не падати духом і стерпіти можливе погане ставлення.

- Кажуть, що коли приїздиш за кордон, то дуже важко, бо не знаєш мови, як у вас було з цим питанням і чи досконало зараз знаєте мову країни де проживаєте?

Ой, було-було і то щей як важко! 🙂 Як згадаю: вересень, перший день школи (9-й клас) і я всього навсього декілька слів знаю! Мене обступили всі і дивляться, почуваєшся як в зоопарку і нічогісінько не розумієш! Сидиш в класі, чуєш 20-ть голосів і хоч щось би зрозуміти... Довелось попрацювати, але в червні екзамени 9-го класу вже здавала на рівні зі всіма італійцями, маючи «добре» зі всіх предметів неймовірно раділа, бо то був нелегкий шлях, сповнений зусиль.
Зараз же проблем з мовою абсолютно не існує, розмовляю вільно і досконало, а завдяки наступному навчанні оволоділа також термілогією з економічної та юридчної галузі.

- Таки де краще жити - в Україні чи за кордоном?

Я буду не оригінальна, відповім як вже і писали у іншому інтерв’ю: «Всюди добре, а дома найкраще!» Можливо хтось зі мною не погодиться, скаже, що закордоном кращі умови життя, але це відповідає особистим пріорітетам кожного. А мені Батьківщини ніщо не замінить! Процитую також таку пісню: «Все чуже колись тобі обридне, схоче ще душа у рідний край, тут тебе усе чекає РІДНЕ».

- Житло, як його не зачепити. Як справи з ним і чи реально його купити?

З житлом значних проблем не виникає, однак знову таки може залежати від того чи ви законно знаходитесь в країні, чи нелегал. Я виймаю житло, як і більших тут присутніх українців.
Купити можливо, однак для цього потрібний кредит в банку, імігранти не заробляють настільки аби мати достатню суму на його раптову купівлю. В Україні часто думають, що тут всі багаті, повірте: євро з пальми не падають, аби заробити потрібно БАГАТО працювати і ЗАОЩАДЖУВАТИ.

- Скучаєте за пивом 1715?

🙂 Скучаю... І не лише за пивом, а й за іншими українськими продуктами: наприклад тут немає сметани, купована ну ніяк не зрівняється до нашої домашньої! А чорний хліб?! Знали б ви, як його бракує! Усе, перераховувати не буду, бо лишень згадками себе мучу 🙂

- Коли Україна буде у Євросоюзі?

Таких відповідей достовірно ніхто вам не дасть. Доки в нас такий уряд мягко кажучи «не скоро». Та і в Євросоюзі зараз не найкращі часи для прийому нових країн.

- Як справи із любовними ділами? Чи важко найти хлопця за кордоном?

Думаю, що любовні стосунки залежать не настільки від країни проживання, наскільки від самої людини. Хтось може не знайти, хтось знайде. Кому як везе.
Однак я все ж скептично ставлюсь до «мішаних» шлюбів – вважаю що краще, коли люди однієї національності, діти в них народжуються українцями і передають вони їм свої традиції, релігію, мову, культуру.

- Чи важко зустріти українців закордоном? Кажуть, що вони живуть у спеціальних районах, розкажіть про це?

В Італії знайти не важко, аніскілечки.
От нещодавно особисто ходила на святковий концерт до дня матері – організований простими людьми для таких же українців, були веселі танці та співи українських народних пісень. Від таких заходів душа радіє 🙂
Щодо зустрічі тутешніх імігрантів – це відбувається дуже просто. В деякі міста в суботу і неділю приїжджають «буси» з України. Привозять передачі, деякі українські продукти на продаж. Це стає таким собі місцем зустрічі для українців: «- де зустрінемось?; – на бусах»; «Піду на буси, куплю щось смачне українське» і т.п.
Потрапивши на стоянку де зупиняються ці буси ви розумієте раптово одне: «це не Україна, але вже і не Італія» - всі розмовляють рідною мовою, а приїхавших водіїв питають новини з України.
Там, в Україні ви нас не помічаєте, але знайте: духовно ми завжди залишаємся з вами пов’язаними, ми чесно радіємо за вас чи щиро переймаємось клопотами країни.
Стосовно «спеціальних» українських районів – про таке не чула, але знаєте, буває що може таке сформуватись: хтось один винайняв квартиру, а поруч орендувалась інша квартира, сказав якомусь українцю: «поселяйся сюди, квартира є, будем сусідами», а той потім ще комусь допоміг з квартирою і так пішло поїхало, от і заселяють одну частину міста, цілком нормальне явище. 🙂

- Кажуть, що в Європі все цивілізованіше. Ви з цим погоджуєтеся?

От на цьому запитанні хочеться трішки зупинитись. Я не можу збагнути яке уявлення складається в людей при цьому слові. Так звана цивілізація не манна з неба! Окрім державних установ та соціальних сервісів вона значно більше проявляється у людях, в їхній культурі поведінки, у взаємоповазі, у дбайливому ставленні до середовища. Тож знаю, що можливо за мої слова мене осудять, проте таки скажу: ПОЧИНАЙТЕ ЗІ САМИХ СЕБЕ. Варто кожному почати робити маленькі зусилля до самовдосконалення і це матиме глобальніші наслідки.
Європа - не казка! Мрії самі собою не реалізовуються! Тут теж є багато своїх недоліків, проте люди мають бажання покращуватись. Це бажання нам варто перейняти, повторю: давайте почнемо цивілізацію зі самих себе.

- І на останок - де ви живете?

Живу на півночі Італії, в маленькому туристичному селищі, що знаходиться в Альпах, зветься Агордо, належить до області Венеції.



Також раджу прочитати:

коментарів - 26 може ще щось напишете?

  1. patron 26.05.2012 пише:

    От то же Воробус любить Vribli 🙂 Думаю ми ще не раз зустрінемо інтерв’ю з нею на сторінках блогу!

    А насправді завжди приємно дізнатись щось нове від розумної і красивої дівчини!!!

  2. Архіваріус 26.05.2012 пише:

    Я думаю, що Воробус поцілував би Ольгу і без її футболочки. 😀

  3. vrubli 26.05.2012 пише:

    patron, інтерв’ю аж ніяк не має в собі якоїсь Воробусової приязні до мене, просто така тематика – українці за кордоном, я лишень погодилась на його пропозицію відповісти на деякі питання 🙂 проте рада, що сподобалось! 🙂

    Архіваріус, не думаю, що йому так би легко це вдалось 😀

  4. Архіваріус 27.05.2012 пише:

    vrubli, А Воробус був би дуже радий. Хоча поцілувати дівчину з далекої сторони дійсно не легко. 🙂

  5. Венеція, круто 💡

  6. повірте: євро з пальми не падають, аби заробити потрібно БАГАТО працювати і ЗАОЩАДЖУВАТИ.

    А в Україні типу падають…
    В Україні ще гірше 🙁

  7. vrubli 27.05.2012 пише:

    Олександр, під словами “багато працювати” я маю на увазі не мати вихідних, тому що коли за законом в тебе вихідні ти йдеш на іншу роботу: мити людям хату,прасувати, мити старих немічних калік в домі пристарілих, ночами сидіти біля хворих в лікарні і т.п. Таким чином багато людей проводить життя: працюючи сиділкою біля старших, хворих людей щодня маючи дві вільні години йти комусь хату мити, в неділю так само цілий день від хати до хати, а всі гроші відкладаючи не дозволяючи собі НІЧОГО, аби відправити дітям, в Україну.
    А в багатьох в Україні це вже загальна тенденція: думають, що виїдуть десь в Європу, де буцімто на них всі чекають і будуть їм за ніщо єври на голову кидати.

  8. Архіваріус 27.05.2012 пише:

    Олександр, В Україні також гривні з яблуні не падають. Але як порівняти те, що падає в Україні, з тим що падає в Європі, то здається, що ми раби у своїй державі. Вірніше не здається, ми і є як раз ними. Не потрібно плекати іллюзій про Україну.

  9. russo turisto 27.05.2012 пише:

    Олександр,За то в России в тундре очень обильно рубли произростают. 😀

  10. Arden 28.05.2012 пише:

    russo turisto, троль бле :facepalm:

    vrubli пише:
    Архіваріус, не думаю, що йому так би легко це вдалось

    😀 😀 😀 ну раз ти кажеш, що не дуже легко, але все таки значить якби постарався то вдалось би?)))

    і так, інтерв’ю цікаве) і футболка суперова)) 💡

  11. Архіваріус 28.05.2012 пише:

    Arden, Футболка супер і я не проти того, щоб до неї притулитися. 😀

  12. Arden 28.05.2012 пише:

    Архіваріус, уточнюй) до футболки просто чи надітої футболки?)))) різниця є)) 😀

  13. vrubli 28.05.2012 пише:

    Шановні добродії!
    У Львові, на ринку “Вернісаж” що неподалік від театру ім. Марії Зеньковецької є безліч футболок схожого типу, купляйте і притуляйтесь скільки хочете! 😀

  14. Архіваріус 28.05.2012 пише:

    vrubli, До самої футболки притулятися не цікаво, хочеться щоб у тій футболці хтось був. 🙂

  15. vrubli 28.05.2012 пише:

    Архіваріус, зараз саме сезон на опудала в полях, завжди можна його в неї одягнути 😀

  16. Архіваріус 28.05.2012 пише:

    vrubli, Опудало мене не влаштовує, хочеться живої душі. 🙂

  17. Футболка справді класна. Якби побачив таку дівчину у футболці — поцілував би, не роздумуючи 🙂

  18. Arden 29.05.2012 пише:

    vrubli пише:
    Архіваріус, зараз саме сезон на опудала в полях, завжди можна його в неї одягнути

    та ну. то несерйозно. ти вже просто гонис сарказм і скепсис) а прекрасного інколи так хочеться…. ну так хочеться…))

  19. Vorobus 29.05.2012 пише:

    vrubli пише:

    Шановні добродії!
    У Львові, на ринку “Вернісаж” що неподалік від театру ім. Марії Зеньковецької є безліч футболок схожого типу, купляйте і притуляйтесь скільки хочете! :D

    а я не пишу багато я просто тебе поцілую 😳 😳 😳 😳 😳 😳 😆

  20. vrubli 29.05.2012 пише:

    Vorobus, 😀 😀 😀 я русалка, а ти птах! не зустрітись нам ніяк!))) 😆 😆 😆

  21. Stakeholder 29.05.2012 пише:

    далекувато тебе-русалку від моря занесло)) може ти мавка лісова? 😡

  22. Архіваріус 29.05.2012 пише:

    Ну нарешті все закінчилося і Воробус отримав від vrubli серйозного відкоша, вірніше гарбуза. 😀

  23. vrubli 29.05.2012 пише:

    Архіваріус, притримуюсь давніх народних традицій 🙂

  24. Arden 30.05.2012 пише:

    Архіваріус, vrubli, ага, тобіш тепер все стало ясно) якщо vrubli притримується традицій, то хоче щоб за нею наш пернатий побігав. але не перестарався і це вже не пахло домаганнями))))) 😀

  25. Олександр, В Україні також гривні з яблуні не падають. Але як порівняти те, що падає в Україні, з тим що падає в Європі, то здається, що ми раби у своїй державі. Вірніше не здається, ми і є як раз ними. Не потрібно плекати іллюзій про Україну.

    Не розумію до чого це все сказано?
    Я написав, що в Україні ситуація з роботою ще гірша.

  26. vrubli 27.05.2012 пише: відповісти цитувати
    Олександр, під словами “багато працювати” я маю на увазі не мати вихідних, тому що коли за законом в тебе вихідні ти йдеш на іншу роботу
    А в багатьох в Україні це вже загальна тенденція: думають, що виїдуть десь в Європу, де буцімто на них всі чекають і будуть їм за ніщо єври на голову кидати.

    Я і сам планую їхати, але поки немає можливості.
    В Україні роботи не маю.

    Ясно, що просто так ніхто не платить, і українцям зарплата на порядок нижче, ніж “своїм”, в будь-якій країні так…
    Але можна отримувати за ту ж саму роботу, як і в Україні, в кілька разів більшу зарплату.

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*