Не хотілося писати на цю тему, але все ж таки напишу, бо вони мене таки дістали.
Про що піде сьогодні мова і хто так дістав Воробуса?
Жебраки, так саме вони мені вчора набридли як ніколи. Розумію, не всі багато заробляють, можливо хтось без роботи і саме таким чином хоче заробити гроші, але ж не так нагло як вони це роблять.
Куди не глянеш – усюди жебраки. Але, чи насправді в них нема грошей і хто вони?
Одразу ж приводжу «живий» приклад. Вчора був день міста. Ваш автор із друзями вирішили посидіти на літніх столиках хто за бокалом пивка, хто соку. Сидимо ми собі розмовляємо, не знаю звідки він взявся до нас підходить гарно одягнений чоловік, подає всім руку і каже, цитую: «дайте 5 гривень, бо я бідний».
Чесне слово, аж смішно стало. Кажу до нього і не соромно тобі таке казати? Він як це почув одразу ж втік і чомусь до інших людей не підходив. Цирк та й годі.
Сидимо далі, підходить компанія німих зі своїми товарами. Коли вже то завершиться? Я їй на руках показую що навіть не давайте мені на стіл ваших сувенірів, а вона не розуміє і далі кладе, а потім ще нервується.
Нема права нормально посидіти і відпочити від важких трудових буднів.
Вроді заспокоїлися, сидимо далі, підходить бабуся і нагло каже до нас – дайте дві гривні. Я в шоці з тих людей. Наглим треба трохи бути, але не до такої степені. Кажу, що як захочу то дам вам гроші, а вона стала і ще каже, а що вам шкода?
Таки дістало мене це все, йдемо на концерт і тут знову починається – «підтримайте вуличних музикантів». І то та дівчина з капелюхом так лізе, що аж набридло. Що за манери? Та коли мені приємна музика, то я неодноразово кидаю гроші. Хіба що злитися починаєш від них.
Повертаюся з центру, підходжу до галицького ринку, стоїть якийсь алкаш і також хоче дві гривні.
Ололололо, коли ж це завершиться і чи взагалі додому я нормально доїду? Добре, що хоча б у маршрутках ще ніхто не просив грошей, а їхав би трамваєм то зараз би почалося.
Суть в тому, що хто дійсно бідний, той не просить грошей де тільки можна, а пробує вийти із своєї складної фінансової ситуації, шукає роботу, заробітки і так далі. А ось ці любителі «легких» грошей навіть думати не хочуть щоб працювати.
Не подумайте що Воробус проти всіх жебраків і такий гоноровий, просто якщо вже просите, то робити треба це не так нагло. А то вдягнув дорогий костюм, я навіть близького такого не маю, взяв табличку і починає казати, що в нього так все погано.
А потім назбирає грошей і сидить сміється з вас дурних, що йому кинули.
Автор статті: Vorobus.
нее, вчора в трамваї після концерту не просили милостині.. я їхав трамваєм до Сахарова з центру.
ну а по темі, то всі знають, що інколи на цьому роблять “рекети” собі статки.
Vorobus все правильно каже. Зараз розвелося багато «добре вдягнутих» жебраків. Звідки такі наглі люди беруться?
Жебракування – це свого виду доволі прибутковий бізнес. Ще з давніх часів за місце на паперті точилася боротьба. Воробусе, а ти прикинься жебраком на один день. Потім гарний пост напишеш на блозі. “Як я був жебраком” 😀
А це непогана ідея…. і набагато цікавіше буде почитати “Як я був жебраком” ніж “Як мене дістали жебраки”
А це непогана ідея…. і набагато цікавіше буде почитати “Як я був жебраком” ніж “Як мене дістали жебраки”
а що, це дійсно цікаво
🙂
😆 😆 😆 😆 😆
вони нормально заробляють
Всі просять і я прошу, давай Воробус стань жебраком. 😆 😆 😆
Наглість у будь-якому вигляді викликає внутрішнє обурення – будь то жебрак, будь то не жебрак перед тобою. А стосовно – подавати чи не подавати милостиню – якщо моє серце відчуло хоч трішки співчуття, я подаю цих “пару копійок” або гривню, або дві (скільки можу). І не дивлюсь на одяг, і не замислююсь над тим, скільки він/вона збирає за день, скільки там вже у нього в кишені.