Впровадження другої державної мови в Україні викликало шквал критики. Україна є одна і має бути лише державна мова. Хоч блог Воробуса був тривалий час осторонь політики, але наші читачі не сидять скромно. Листи таки посипалися мені. Хтось – проти, хтось – за.
Буквально сьогодні в редакцію блогу написала дівчина з іменем Ксенія Проців із проханням розмістити її статтю про думки з приводу впровадження другої державної мови в Україні.
Хтось каже, що це добре, бо люди в нас різномовні, хтось навпаки це ігнорує. Скільки людей – стільки і думок.
Сьогодні публікуємо думку дівчини.
Отже:
На вулиці ми дедалі частіше чуємо російську мову , замість рідної – української .А більшість молоді і взагалі необізнані у історії власного народу. Особливо вражає той факт , що патріотичні сили , які б мали боротись з цією проблемою ніяк не реагують , а якщо і приймають заходи , то малоефективні . Так в чому ж проблема?Кожен із нас користується засобами масової інформації. А це :телебачення, інтернет, преса тощо. Саме звідти ми «п’ємо» мільйони чужих думок. Це свого роду психологічний тиск. Адже,як ви мабуть помітили, більшість українських каналів транслюють фільми,телепрограми,ток-шоу саме російською мовою.
Це просто збіг чи масове винищення свідомості українського народу?Адже , якщо ви помітили , Україна вже однією ногою стоїть в Росії. І все це завдяки Чорноморському флоту,який перебуває в Криму,впровадженню законопроекту про другу державну мову,змінам у освіті,які не покращують,а навпаки притуплюють рівень знань учнів,договори про ціну на газ,хоча в надрах української землі є і свої родовища…
І що дивує те, що російська не здає позицій і надалі домінує в Україні , а будь-яка спроба поширення української сприймається образливо, мовляв “діскрімініруют русскій”. Хто дійсно дискрімінований на Україні в плані мови, так це україномовне населення. Та можливо все це пояснюється тим ,що завдяки століттям русифікації російська стала для більшості українців рідною ! Але попри все це , житель України повинен володіти рідною мовою , незважаючи на свої переконання.
І хочеться закінчити цитатою із пісні «Сам собі країна» гурту Скрябін: «Не твоя вина,що ти батька твого син,а твоя біда не вміти бути ним!!!».
Пропоную вам насамкінець послухати цю пісеньку:
Автор статті: Ксенія Проців.
Трохи скупа стаття, але правдиве зерно в ній є, а саме для того щоб зрозуміти чому так відбувається люди дійсно повинні знати історію своєї держави, як і з чого вона формувалась, хоча б починаючи з 1918 року. Тоді можна буде про щось говорити.
Дівчина – початковий журналіст. Планує своє майбутнє повязати з цією професією. Тому, можливо не все ідеально, але за старання, за сміливість величезний плюс. Як для початківця, досить хороший рівень, як на мене.
Кожен з нас починав з помилок, тих чи інших 🙂
Молодець, Ксенія!
рекомендую до перегляду несподіваний сюжет Першого Національного http://www.youtube.com/watch?v=9WzONZ4Wrko