Довготривалий період боротьби за владу серед дітей і внуків Ярослава Мудрого закінчився приходом на київський престол Володимира Мономаха (1113-1125 рр.).

Цікавим фактом є те, що вперше за феодальну історію князя на престол закликало київське віче, яке не керувалося якимось там принципом престолонаслідування, а політичною доцільністю. Князь Мономах був відомий у руських землях як оборонець вітчизни від половецьких нападів, чим заслужив довір’я київської феодальної та міщанської громади. Фактично, це були перші в українській історії вибори правителя.

Володимир Мономах народився у 1053 році. Він був сином Всеволода Ярославовича – сина Ярослава Мудрого. Його мамою була донька візантійського імператора Константина ІХ Мономаха Марія (саме дід подарував на повноліття малому княжичу символ влади візантійських імператорів – шапку, що згодом дістала назву «шапки Мономаха»). Отже, по батьківській лінії Володимир був Рюриком, по материнській – Мономахом.

Молодий князь отримав прекрасну на той час освіту. Він закінчив Оксфордський університет. Перебуваючи в Англії був вхожим до королівського двору. Познайомився із дочкою короля Гарольда ІІ Ґодвінсона Ґітою Торкельздоттір, яку вважали на той період найкрасивішою жінкою Європи. Врешті Ґіта погодилася вийти заміж за Володимира. Якийсь період молоде подружжя перебувало в Польщі і Чехії.

У руських землях Володимир Мономах спочатку князював у Чернігівському князівстві, потім – у Переяславському. Князем київським він став у віці 60-и років. Це були роки миру та спокою для Київської Русі. Княжа влада зміцніла, як за часів перших Рюриків. Мономаху вдалося підкорити удільних князів. Про Київську державу знову заговорили в Європі. Так, син Мономаха і Ґіти (майбутній київський князь) Мстислав одружився із донькою короля Швеції, одна з доньок вийшла заміж за данського короля, народивши майбутнього монарха Данії – Вольдемара. Сестра Мономаха була дружиною імператора Германської імперії. І тд., і тп.

Потужний був князь. Після його смерті, до 1132 року правив Мстислав Володимирович Мономах. А вже після нього Київська Русь остаточно розпалася на удільні князівства, почався період феодальної роздробленості.

Князювання Володимира Мономаха яскраво демонструє нам, нащадкам вже у ХХІ столітті, що сила держави, влади, міжнародне визнання часто залежить і від одної особи – реального лідера нації.

P.S. У «Повчанні дітям» Мономах залишив геніальні слова для майбутніх правителів: «Більш над усе майте страх Божий. Не лінуйтеся, не покладайтеся на бояр і на воєвод – а самі доглядайте за всім… Гостей і послів вітайте, як не дарунками, то напоями, бо вони по чужих землях несуть добру і злу славу».