У період розбудови козацької держави перед гетьманом Богданом Хмельницьким па представниками старшини стояли складні завдання. Адже творити державний апарат потрібно було з нуля (спираючись тільки на неукріплену в умах людей козацьку традицію). Сама держава формувалась під час постійних військових загроз ззовні. Тому й не дивно, що військова і цивільна адміністрації Гетьманщини злилися у єдине ціле.

Після трагічної поразки під Берестечком у червні 1651 року (де загинуло 30 тисяч козаків), зради колишнього союзника хана Гірея та втрати ще одного союзника – Молдови, гетьман і старшина звернулися про підтримку до Московського царства.

Йшлося виключно про військовий союз проти Польщі. Але цар Олексій Михайлович (батько Петра І) мав інші політичні погляди на Україну. У жовтні 1653 року на Земському Соборі в Москві було прийнято рішення: «Взяти Україну під високу государеву руку».

Козаки традиційно заключали якісь союзи, тому абсолютно проігнорували московське (їх внутрішнє) формулювання на згоду про союз. А даремно…

Питання підписання чи розірвання союзів вирішувалося на Загальнокозацьких радах. Така чергова рада відбулася 8 січні 1654 року в Переяславі. Козаки проголосували за нового союзника – Москву, але відверто хамська поведінка керівника московської делегації боярина Бутурліна (він проігнорував козацький звичай і відмовився присягати Війську Запорізькому від імені свого царя) унеможливила підписання якогось письмового документа.

Письмова угода з Москвою увійшла в історію як «Березневі статті» (від місяця, коли вони були підписані). За цими статтями Гетьманщина і Московське царство як рівноправні союзники мали подолати Річ Посполиту. Статей було 28. В одній з них йшлося про право Москви утримувати військову залогу в Києві. О це тоді Хмельницький політично, все ж таки, промахнувся, бо та перша московитська військова база на нашій території залишилась аж до сьогодні (у вигляді їхнього (най його) флоту в Криму).

А вже в 1656 році цар Олексій Михайлович таємно від гетьмана підписав Віленське перемир’я з королем Яном Казимиром. При чому вони там щось домовилися про сфери впливу на українській території.

Дізнавшись про це, Богдан Хмельницький на Чигиринській Загальнокозацькій раді у жовтні 1656 року переприсягнув на вірність Війську Запорізькому й остаточно розірвав політичні стосунки з Москвою. З часом гетьманові навіть вдалося створити військову коаліцію Гетьманщини, Литви, Семигорода, Волощини, Молдови та Швеції проти Москви і Варшави.

…І знову гетьман Богдан Хмельницький був перший у певних політичних аспектах: від першої іноземної військової бази на Україні до започаткування ідеї формування військово-політичних блоків під час воєн.