Початки поствиборчого синдрому - Блог про Львів

Початки поствиборчого синдрому

Початки поствиборчого синдрому

Потроху влягаються емоції, що виплескувалися під час виборчої кампанії до парламенту. Політики і електорат зараз у стані пост виборного синдрому. Зрештою, результат прогнозований, крім феномену «Свободи».

Але побоювання, що «данєцкія» візмуть конституційну більшість не справдилися. Вони навіть не будуть мати 300 голосів разом з комуняками та тушками. Правда формування уряду буде за б.-блакитними і кумачевими.

Три партії, що декларували себе опозиціонерами в одну парламентську фракцію не об’єднаються. Буде три опозиційні фракції партійні (і + дві провладні), до них приєднаються партійні мажоритарники, інші ж одиночки-депутати можуть створити дві-три «незалежних» групки і стати тим гидотним болотом, що за гроші ситуативно голосуватиме разом із більшістю за антидержавні рішення.

Переконано можна констатувати, що Верховна Рада не буде єдиним депутатським монолітом. Буде дуже багато груп і груп впливів на депутатів. А провладні регіони ще й будуть залежати від настрою й уподобань Пйотра Сімонєнка, бо без нього (і його красних парламентських пролєтарієв) не можна буде прийняти принципових рішень. Але прихід у політичну палітру України абсолютно нових людей є, однозначно, позитивом. Нова кров не внесе кардинальних змін у життя країни, але може стати початком оновлення закостенілої депутатської братви, що не змінювалася ще з часів Леоніда Кучми.

Також читайте:   Закон про земельну реформу підписано: чого чекати українцям

Багато політиків твердять про фальсифікації під час підрахунку голосів. Але фахові політологи таки відмовчуються і не поспішають підтримувати емоційність політиків. Це пояснюється чітко науково і давно встановленими підходами аналізу: якщо дані якісного екзит-полу відрізняються від офіційних результатів голосування у межах 3-х відсотків, то фальсифікації або відсутні або мають не системний характер і не впливають на загальну картину волевиявлення.

Оцінюючи результат голосування за географічним принципом, можна зробити досить сумні висновки. За більш як двадцять років незалежності громадяни України так і не зробили жодного кроку назустріч для національно-ідеологічного об’єднання.

Саме фактор громадянської роз’єднаності й дозволяє триматися при владі неосвідченим, хамовитим, зверхнім рагулям, які мали глибоко у частині власного організму національні інтереси, державну потугу чи добробут людей.

Будемо надіятися на краще.

Автор статті: zars.



Також раджу прочитати:

коментарів - 4 може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 02.11.2012 пише:

    який пост-виборчий синдром? ЦВК ще навіть голоси недорахувала! ти слідкуєш взагалі за війнами в ОВК? зокрема в 223-тій? Якби такі вибори були в нормальній країні їх вже давно признали б недійсними, вибори брудні, фальсифікації всюди, які 30% за ригів? які 13 у комуняк? це сміх просто. Педя Сіманєнка вже ригам не потрібен, їм і мажоритарників + тушок вистачить для того щоб створити більшість. Взагалі якщо говорити просто, то якщо з Бютківщини знов не повтікає купа тушок і якщо УДАР не зкурвиться, то країну чекає політична криза, яка швидше за все закінчиться розпуском ради і достроковими виборами. А національно-ідеологічного об’єднання не буде ніколи.

  2. zars 02.11.2012 пише:

    Наведи, будь-ласка, приклад задокументованих СИСТЕМНИХ фальсифікацій.

  3. Stakeholder 02.11.2012 пише:

    ага, почекай секунду, зараз тобі відскановані документи повикладаю…якщо ти не слідкуєш за ситуацією, то так і скажи, а не включай дурачка

  4. zars 02.11.2012 пише:

    Наведи, будь-ласка, приклад задокументованих СИСТЕМНИХ фальсифікацій.

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*