Тільки що приїхав додому, лягав би вже спати, бо завтра на роботу, але ще хочу поділитися з вами, читачі блогу, пригодою яка сьогодні, а то може вже і вчора зі мною і багатьма люди сталася. Це просто повний колапс, давненько такого не пам’ятаю.
Статтю я назвав не даремно – «Як це важко бути Миколаєм». Ні для кого не секрет, що у ніч із 18 на 19 грудня діточки та дорослі чекають подаруночків під подушками. Це хороша традиція, яка передається із покоління до покоління. Але, ж ці подарунки ще треба купити, плюс робочий день, і все припадає на вечір.
Ваш автор так і зробив, вийшов з роботи купив подарунки і дай думає стане на кілька годин Миколаєм і привітає племінницю. Я навіть подумати не міг, що буду мати такі проблеми із доїздом на вулицю Вашингтона, а саме тоді мені треба було їхати з центру міста.
Які проблеми спіткали вашого автора і ще багатьох людей, як ми вийшли з цієї ситуації і що я все про це думаю читайте далі.
Розпочну без вступу. На ділянці Івана Франка – площа Митна був такий капець, що навіть словами не можу передати. А все тому що міліція робила на вулиці Князя Романа екранізацію замаху на якогось там «Вову Морду» і, відповідно, ця вулиця була перекрита з 14 години дня. Люди їдуть з роботи, свято Миколая, холодно, совість то є?
На вулиці були такі корки, що на мить мені здалося що це не Львів, а Москва у час-пік.
Що робить Воробус? Стояв, стояв на зупинці, зустрічає мене колега і каже давай йдемо пішки, бо так ніколи до пункту призначення не дійдемо. Був варіант їхати на таксі, але це трохи б’є по гаманцю, таксисти також не дурні і ціну зразу ж набивають, а поки приїде таксі по замовленню, то час мине і куди воно приїде якщо усюди корки.
Всі автівки з Князя Романа поїхали на вулицю Франка.
Йдемо пішки, на зупинках зустрічаємо людей, які мерзнуть, а їх стає все більше і більше з кожною хвилиною. Звісно, що Воробус спортсмен і йому йти не важко, але ж надворі зима і явно не до прогулянок пішки. Плюс, хотів би у цій статті передати вітання комунальникам, на деяких ділянках вулиці Личаківської нічого не почищено, йдеш у нових чоботах і думаєш а чи доживуть вони до завтра через суцільну сіль?
Прийшлося навіть звернути у парк, там і то дорога краща. Так як і ми йде багато людей. Згодом потрохи маршрутки почали їхати, але вони були такі набиті, що ніколи би не поліз у такий салон.
Ось така от історія. Висновок? Яка мудра людина взимку паралізовує весь рух міста? Екранізацію замаху можна робити зранку, у вихідний день коли мало людей, але не на Свято Миколая і у час-пік? Це ж просто зневажання людей…
Коли ми помудріємо?
Фото: lezo.in.ua.
Автор статті: Vorobus.
я з Городських кас додому 2 години добирався замість 45 хв.?!!!!!!!!!!!! кошмар що нині робилось 👿
Сьогодні в усіх на вустах лише ця історія зі заторами, навіть Миколай відійшов на задній план.
Історія Воробуса ще одна з найкращих, є люди в яких склалось значно гірше.
Знову ж таки, логіки в нашому місті ніякої, організовано все як завжди через місце на якому сидять.
:facepalm:
Але наскільки мені відомо, вулиці перекрили у зв’язку з пішою ходою – похороном останнього генерала УПА, хоча звісно cуті справи воно не змінює
patron, командира УПА ховали ще в суботу. От тоді і перекривали. А вчора звісно ж був дурдом…
Воробус, не екранізацію, а відтворення обставин події)) то не кіно знімають))
Воробусе, ти молодець, що вирішив зробити піший маршрут Св. МИколай того вартує. 🙂
patron, полковника