Коли виходиш з дому, то завжди маєш при собі гаманець. Адже в наш час неможливо проіснувати без грошей. Від оплати за пересування (трамвай, тролейбус, маршрутка, власний автомобіль) до придбання нерухомості чи, навіть, навчання – за все потрібно платити.

Кожна нормальна людина мала б планувати особисте буття як мінімум на день. Є унікуми, що можуть прораховувати свої прибутки і видатки навіть не те що на рік, але й на п’ятирічку. (А хто взяв кредит, то й на добрих років 25).

Ідеально, якщо, провівши робочий день і знявши посттрудовий стрес повертаєшся додому із залишками грошової маси. Буває гірше, потрібно взяти в борг. Це звичайно змушує людину напружитися й задуматися, над проблемою невідповідності власних потреб і бажань до власних можливостей.

Зовсім не потрібно мати економічну освіту, щоб зрозуміти просту сентенцію – живи на стільки, на скільки можеш заробити, не лупи понтів у борг.

У кожної країни, як і в людини є бюджет. Він планується традиційно на рік. У Законі України Про державний бюджет на 2013 рік заплановано отримати доходів у сумі 362.830.144,1 тис. гривень. Зрозуміло, що це гроші, найперше, платників податків; далі якісь можливі продажі чогось ще непроданого, прибутки від торгівлі, що здійснюють державні підприємства і таке інше.

Далі, наша рідна держава в особі правлячих політичних верхів хоче витратити 412.060.560,7 тис. гривень. При чому видатки на соціальні потреби урізаються (порівняно з минулим роком), а на держапарат і силові структури збільшуються.

У результаті – через, насамперед, пАкращення життя слуг народу в бюджеті України утворилася «дірка» у близько 50 млрд. (!!!) гривень. Здається що, то шось трохи (м’яко кажучи) забагато. В економічній науці є термін «дефіцит бюджету», але в наших реаліях то не «дефіцит», то повна …опа. Страшно якось жити в 2013 році, коли на кожного громадянина (навіть новонародженого) в Україні припадає незрозумілий борг-дефіцит у більше, ніж у тисячу гривень. Це без урахування процентів на багато років, під які уряд візьме у когось позику.

Коли усвідомлено аналізуєш таку статистику складається враження, що уряд, Верховна Рада і Президент не сповна розуму. Де бабло брати?

Але ха! Не так все й страшно в Україні. Тільки один факт-цифра: за даними Нацбанку в 2012 році українці купили доларів на більш як 200 млрд. гривень. Це тільки доларів, а є ще франки, тугрики, йени, злотувки… Тобто – а не пофіг, шо вони там винні, ми із такими заощадженнями дамо собі раду.

Зрештою, в Україні давно – влада із своїм бюджетом, народ – із своїм.

І цікаво те, що в нас більше.

А та парламентська та урядова босота, хай собі мастить голову, як борги повіддавати…

Автор статті: zars.