15.01.2013 р. 
Продовжується зимовий сезон. Хто ще не їздив кататися на лижах чи сноуборді, а хто вже це зробив і не раз. Принаймні таких людей знаю дуже багато.
У сьогоднішній статті Воробус знову згадає курорт Славськ, а саме гору Тростян, де їздить так багато людей саме на лижі. Гірок там є багацько, тому спробую висловити свою думку про кожну з них.
Але, попереджаю, це моя особиста думка з якою багато хто може не погодитися.
Отже, розпочнемо із найпопулярнішої гірки, яка має назву – «центр». Його я не дуже люблю, бо там внизу завжди є багато людей на бугель і плюс коли спускаєшся вниз є дуже крутий спуск.
Воробус ще не такий досвідчений лижник щоб добре по ньому їхати, плюс там «літають» професійні лижники, які можуть вас збити. Останнього разу коли був, то на верху було видно траву, що теж заважає спускатися.
Та, незважаючи на це, один разок по центру таки спустився.
Йдемо далі. Наступна гірка – «чайник-штрасе». Це так звана гірка для початківців. Вона є досить таки простою і я її називаю оглядовою. Кілька раз на ній їхав лише для того, щоб помилуватися краєвидами та просто відпочити.
На ній їздить багато людей, тому треба бути теж обережним щоб не врізатися у когось чи навпаки.
Захід. Він поділяється на чотири частини: верхній, нижній, середній та дальній.
Найбільше мені подобається «середній захід». Останнього разу коли я був на лижах настільки він мені сподобався що я би там їздив та їздив. Широка траса, є де розігнатися, людей не багато та і черги на середньому заході не були великими.
Нижній захід. Траса для початківців. Якщо ви хочете вчитися кататися на лижах, то вам туди. Мені особисто він не подобається, бо там завжди багато людей на бугелі. Минулого разу я там чекав хвилин 40 щоб піднятися вверх, плюс траса дуже виїжджена і люд катається різного віку, сильно не розженешся.
Верхній захід. Також не поганий, з нього я часто повертав на північ чи «чайник-штрасе». Краща гірка чим нижній захід, але не така як середній.
Ще одна моя улюблена траса – це «північ». Там мені завжди подобалося. Мало людей, багато дерев, ліси, найдовший підйомник, ось що мене там приваблює. Єдине з чим у мене проблеми так це з тим, що я деколи не там повертаю де треба.
На північ можна звернути як з «чайник-штрасе», так і району заходу через ліс.
Кріселка. Можна і там кататися на лижах, але що мені не подобається – це дуже довгий підйом, плюс дуже велика кількість туристів. Поки дочекаєшся черги, то вже треба і додому їхати. Хоча, можливо з часом спробую і його.
Ось такі от мої домисли, а які вам подобають гірки на горі Тростян?
P.S. Користуючись нагодою висловлюю подяку людині із ніком VIK за надані фото до цієї та попередніх публікацій.
Автор статті: Vorobus.
Воробус, то що ти тут описував (центр,чайнік-штрассе, всі заходи, північ, кріселка або південь) – це все є спуски (траси) одної і тої ж гори Тростян!
Я веду до того, що це все одна і та сама гора-гірка – ТРОСТЯН!
А підготовленні гірки Славського для підйому та спуску на лижах та бордах – це Тростян, Грабовець, Варшава, Погар, Захар Беркут, Політех+ФМІ та Крокус – вроді всі
Про центр – взагалі все навпаки від того, що ти написав!
Народу на черги там, як правило, менше ніж на інші підйомники і ганяють там менше, а якщо навіть і швидко спускаються, то професійні лижники ніколи вас не зібьють!…хіба, що там заблукає чайник, що є вкрай рідко.
Зверху на центрі є трохи зчесано, але я в тому взагалі не бачу проблеми!
На Заході – є набагато більші зчесані місця!
P.s. На північ є набагато більшьше спусків, ніж ти описав. З Центру теж можна заїхати на північ, не обов”язково їхати по долині чайників
P.s.s. Під крісла можна їхати і спуститися на центр, не обов”язково їхати на підсадку! Головне не провтикати поворот наліво 😉
Але тобі ще рано на північ та центр – це чорні траси, тобто, траси найвищої складності!
Щоб на них отримувати задоволення, Воробусе, – треба мати троха більше досвіду ніж у тебе є зараз 8) 8) 8) 8)
VIK, та ні, Захід найкращий 😉 😉
Тростян це дійсно унікальна гірка……. Часто дуже нервує повною відсутністю сервісу, практично відсутньою інфраструктурою, часто відверто вбитими і не підготовленими трасами, і великою кількістю “чайників” на складних схилах, поведінку яких передбачити практично не можливо. Щоразу кажу собі що більше не поїду, але все одно чомусь туди тягне, і ще не було ні одного року з того часу як я став лижником щоб я там не побував.
На мою думку, якщо лижник початківець,то щоб навчитись кататись і щоб не пропало бажання далі їздити, потрібно з’їздити в Буковель, там всі траси в ідеальному стані і є біля 30 трас різного рівня складності де можна вибрати схил згідно своїх навиків. По ціні Буковель дууууже демократичний, при умові правильного і завчасного планування поїздки. Наприклад я купив на аукро безлімітний абонемент (січень-лютий не діє) на 5днів за 600грн., тобто ціна одного дня виходить дешевше ніж в Славську. Прокат перед Буковелем 65грн, готель 15 км від Буки 65грн. Але тут обов’язкова умова – наявність машини. Тобто в Буковелі гарантовано буде все чудово і лижник отримає задоволення від катання в 99% випадків, а Тростян це лотерея.
Вагома перевага Славська як для мене це дуже зручне добирання залізницею (я проживаю в Рівненській області)а точніше те, що можна поїхати на один день в суботу, а в неділю відіспатись і підготуватись до робочого тижня. З Буковелем так не вийде, потрібно їхати на два дня, тому що на один день дуже важко для водія.
Якщо вже Буковель відпадає по тих чи інших причинах, то для початківця спочатку потрібно поїхати на гірку Політех, принаймні спробувати…. якщо за годину-другу все виходить то в перед обідом брати “бобіка” і їхати на Захар Беркут……., там траси більш цивілізованіші ніж на Тростяні і там можна з 13,30 взяти абонемент на пів дня. Якщо вже підкорили Захар то можна сміло їхати на Тростян )))))))) Мені наприклад складність і велика кількість горбів як для лижника чуть вище середнього рівня чимось подобається…….. Проте така траса дуже втомлює…… після 6-7 спусків в мене вже ноги болять (при чому я рахую себе добре фізично розвиненим). Для прикладу в Буковелі я не напрягаючись роблю 25-30 спусків з 9ранку до 6вечора і втоми практично не відчувається.
Підводячи підсумки, Тростян це хороша (навіть скажем так – екзотична) гірка для лижників середнього рівня при умові хорошого стану схилів
Vorobus, кожному своє!
Виростеш, в технічному змісті того слова, і тоді сподобається тобі центр і південь 8) 8) 8)
Сергій, на рахунок унікальності гори Тростян – згідний з тобою на всі 100%!
Такої гори, як Тростян, в Україні більше немає!