Є така думка, що кожен сходить з розуму по-своєму. Ця сентенція стосується, скоріш за все, певних відступів (відхилень) від класичного раціонального у мисленні та дії. Якщо поведінка людини чи групи людей відрізняється від загальноприйнятого суспільного стандарту, їх можуть оголосити ненормальними.

Ненормальність теж річ відносна. Для прикладу, святкування Дня закоханих імені святого Валентина не є абсолютною нормальністю з точки зору класичного християнства. Але церква не чинить опору молоді бавитися в любов під патронатом релігійного начала. А так як священник Валентин Римлянин давав перші шлюби (а ця процедура не сприймалася імператорською язичницькою владою), то люди вшановують пам’ять про це днем його смерті – 14 лютого. (Хоч відтяли римляни Валентинові голову у 269 році зовсім не за те).

Нібито ненормальності зустрічаються на кожному кроці. У будь-якого оригінального індивідуума сучасного і багатогранного соціуму, що переповнений різними цивілізаційними і не тільки факторами та чинниками, є обов’язкова «фішка» у поведінці, яка виділяє цю людину з поміж інших.

Є «фішки» з позитивом. Такі анормальності часто виконують хорошу добру кристалізуючи функцію для суспільства і окремих людей. А є негативні ідіосинхротичні вар’яції, що просто не піддаються аналізу.

На сторінках блогу уже не раз згадувалося про «чудернацькість» європейців. Сьогодні про англійців. Кілька десятків їх співгромадян здивували.

Виявляється у північній частині Лондона – столиці англіканського протестантського Об’єднаного Королівства вже певний час існує «церква атеїстів». Уже сама назва тієї кантори є абсурдною, бо термін «церква» вживається для ідентифікації організацій людей віруючих.

Неномальність полягає й у тому, що відвідувачі-атеїсти сформували певні культи, як наприклад «культ суботнього ранку». Вони збираються у будівлі, яка колись була церквою і «уславлюють життя», слухають Стіві Вандера, “Квін”, читають уривки з «Аліси в задзеркаллі». Апогеєм зібрань є гуморески від засновників і «духовних наставників» англійських атеїстів – Сандерсона Джонса та Піппи Еванс, які є професійними клоунами.

Все можна зрозуміти і пояснити. Ну хочете створити клуб за інтересами. Будь ласка. Але не перетворюйте просту добру відпочинкову забавку у протиставлення себе-коханих Богові. Це не просто надсміливо, це – аморально. Дії, спрямовані на протиставлення себе віруючій громаді є справжнім божевіллям. Існування тої «церкви атеїстів» є яскравим прикладом гіперболізації внутрішнього «я» і неконтрольованості поведінкових мотивацій за умов морально-необмеженої світської європейської демократії.

Ті атеїсти навіть День Валентина не зможуть відсвяткувати.

Дуріє серйозно Європа. З розуму сходить.

Ми ж будемо переймати кращі їх «відхилення». Такі як Свято закоханих…

P.S. Кохайтеся чорнобриві!!!

Автор статті: zars.