У період між двома світовими війнами у ХХ столітті українські землі були поділені між кількома державами: більшість територій належали більшовикам, Галичина і Західна Волинь окупована поляками, Буковина і Бессарабія потрапили під Румунію, Закарпаття було включено до складу Чехословаччини.

У кінці 30-х років ХХ століття українці Чехословаччини намагалися добитися від празького уряду визнання політичної незалежності. Українське населення у цих прагненнях спиралося на політичну підтримку Організації Українських Націоналістів та інтелігенцію в особі українських греко-католицьких священників.

У 1938 році лідери Великобританії і Франції підписали з Гітлером (Німеччина) та Муссоліні (Італія) ганебну Мюнхенську угоду, за якою забрали значну частину земель у Чехословаччини. На виконання цієї угоди частина українських земель з містами Ужгород, Мукачево і Берегово мали передаватися союзнику Гітлера – Угорщині.

За таких обставин Українці Закарпаття у результаті виснажливих переговорів домоглися від чехів надання їм автономії. 22 листопада 1938 року було узаконено Карпатську автономію у складі Чехословаччини.

У лютому 1939 року відбулися вибори до Карпатського автономного Сейму, який проголосив самостійність українських земель із столицею у місті Хусті. Президентом Карпатської України обрано греко-католицького священника, громадського діяча, науковця, лідера Української народно-християнської партії Августина Івановича Волошина.

Августин Волошин народився 17 березня 1874 року. Він був із сім’ї священника, мав великий авторитет в українців. Його знав Ватикан. Папа римський ще у 1933 році іменував його прелатом церкви (це один із високих чинів у католицькій церковній ієрархії).

Новообраний президент Карпатської України зразу стояв біля основ створення збройних сил держави. Досить швидко було сформовано боєздатні загони українців „Карпатської Січі”.

6 березня 1939 року Гітлер остаточно окупував Чехословаччину. На Карпатську Україну зразу ж почала зазіхати Угорщина. Августин Волошин писав петиції до Гітлера із вимогами зупинити свого союзника-агресора. Але вже 18 березня 1939 року угорці за підтримки гітлерівської Німеччини окупували Хуст. „Карпатська Січ” ще вела активні дії до травня 1939 року.

В історичній науці навіть існує думка, що початок Другої світової війни потрібно прив’язувати до подій – ліквідації Карпатської України, а не вторгнення у Польщу 1 вересня 1939 року.

Після знищення державності закарпатських українців Августин Волошин переїхав до Праги. Він працював професором Празького університету і, навіть, займав посаду ректора цього вузу.

У 1945 році Прага була окупована радянськими військами. Августин Волошин був ув’язнений каральними органами СРСР і перевезений до московської Бутирської в’язниці. У цьому ж році помер за невідомих обставин, ніби-то від серцевої недостатності.

Автор статті: zars.