Одним із визначальних аспектів існування держави є громадянство. Громадянство – це юридично оформлений взаємозв’язок між державою та людиною, що постійно (як правило) проживає на на її (держави) території.

Громадянство України регламентується Конституцією України та Законом України «Про громадянство України». Згідно цих документів у нашій державі існує єдине громадянство (згідно статті 4 Конституції України) і воно зберігається не залежно від місця проживання людини.

Уже з перших років незалежності у кінці ХХ століття не раз траплялися випадки набуття громадянами України підданства іншої держави. При чому вони зберігали й український паспорт. Яскравим таким прикладом був випадок з українським прем’єром Павлом Лазаренком, у якого був паспорт Панами. Зараз не раз проходить інформація про те, що певні українські політики мають подвійне громадянство (чи то Росії, чи Ізраїлю, чи якоїсь іншої країни.

Цікаво, що це порушення законів України, а механізму покарання не існує. Хоч людину, яка стала громадянином іншої держави мали б залишити без українського паспорта.

На даний час аналітики стверджують, що подвійне громадянство набуло у нас величезних масштабів. Є дані, що до 10% підданих України оформили собі подвійне громадянство. Це і ті люди, що живуть на території держави, і ті, що виїхали за кордон на заробітки (останніх налічують біля 5 мільйонів).

Цікаво, що другий паспорт масово собі оформляють представники національних меншин, що компактно проживають на окремих територіях України. Так близько 90 тис. людей отримали угорське та близько 80 тис. – румунське громадянства на території Закарпатської та Чернівецької областей. На Сході та Півдні України до 80 тис. мають російське підданство (особливо це російськомовні жителі Криму).

Крім того існує ще таке поняття як еміграція. За останні роки тільки в Росію емігрувало (прийнявши їхнє громадянство) біля 100 тис. громадян нашої держави.

Ці тенденції є досить неприємними для Української держави, бо втрата своїх громадян не може з часом не позначитися на загальному економічному, політичному чи, загалом, суспільному розвиткові. З іншого боку, сучасна людина має повне право самостійно визначати свою політичну самоідентифікацію. Єдине, що на даному етапі у нас це є порушенням закону. І людей мали б залишати без українського громадянства… Україна від цього тільки втрачає.