Сьогодні, 20 квітня, український уряд оголосив Всеукраїнську толоку. У суботній день комунальники і працівники бюджетної сфери будуть змушені задарма вийти прибирати вулиці і парки міст та містечок України. Толока нібито приурочена до Дня довкілля.

Історично “толока” – це форма традиційної взаємодопомоги, що була притаманна українському селу, коли необхідно було виконати термінові роботи. Добра традиція безкорисної праці у наш час перетворюється у PR для політиків різних рівнів.

І хоч добра ідеологія потреби наведення порядку і чистоти усього навколишнього перед Великоднем мала б бути тільки позитивом, хочеться глянути на проведення таких акцій критично.

Насамперед, традиційно, передвеликоднє прибирання проводиться у „Чистий четвер” останнього тижня посту. Ця християнська традиція передбачає не тільки наведення чистоти у власних оселях, але й допомогу бідним, часто немічним старим людям. Така норма ще досі зберігається традиційними українськими родинами. Особливо в українських селах. У „Чистий четвер” не одна одинока старенька бабця чекає на сусідів, що приходять прибрати хату чи обійстя.

У совдеповську добу проводилися „камуністічєскіє суботнікі”, які припадали на найближчу суботу до дня народження Лєніна (22 квітня). І, навіть, якщо це було у передвеликодню суботу людей гнали на дармову працю з віниками, граблями і лопатами. У цей рік до Великодня ще далеко, але наші ригональні боси ніяк не можуть відійти від тої бздури і далі змушують людей вийти у вихідний день до праці.

Подається це під соусом високої свідомості та добровільності. Сьогодні не один чиновник чи мер „замалюється” з лопатою в руках і пофоркається з народом.

Основною „добровільною” некомунальною бойовою одиницею українських толок є середні школи – вчительки та учні. Дирекції шкіл отримують „рекомендації” від райдержадміністрацій з проведення у певний день на певній території прибирання. Сумлінні директори змушені під списки і жорсткий контроль заганяти у суботу класних керівників з дітьми прибирати бруд на вулицях і парках. Часто не вистачає реманенту (бо хто буде це забезпечувати?…) і діти з вчителями у вихідний день під контролем змушені „радісно і свідомо допомагати” комунальникам.

У нашому місті Львові є така територія як Сихівський парк. Фактично це захаращена брудом відпочивальників зовсім необлагорожена лісова місцевість. І рік у рік діти-школярі з вчительками змушені збирати усю нечисть – від пляшок з під пива і горілки до використаних презервативів, шприців і предметів жіночої гігієни! Та про яке трудове виховання молоді може йтися під час такої „толоки”. Уявіть ситуацію, коли якесь дитя (не дай Боже) пораниться наркоматським шприцом! Такі території мають прибиратися не то що комунальниками, а спеціальними загонами МНС.

Як завжди, добра традиція української толоки у черговий раз набирає елементу збоченьства наших дурнуватих чиновників. За це потрібно карати.

І ще один аспект. Ніколи на жодній українській толоці не видно так званих молодіжних громадських організацій – від „Пласту” до „Молодих регіонів” з „Комсомолом”.

…А вчительки з дітьми замість того, щоб відпочити і зробити щось корисне вдома у вихідний мають демонструвати „високу суспільну свідомість” на благо територіальної громади.

Автор статті: zars.