Був колись короткий період часу, коли Воробус (вірніше – о гуру аналітики Воробус-сан) писав про кризу тем і небажання писати. У Вашого покірного слуги – zarsa – ніби подібна ситуація…; з іншого боку – жодного дня не покидав блогу нашого славного Ігорка-Воробуса. Читав і діставав задоволення від постів.
Писати самому було нічого. Поясню: вибравши амплуа з претензіями на політологічно-соціальну тематику, не розумію і не можу заналізувати того, що твориться в Україні і світі. Здавалося б, що «гомо сапієнс» має аналізувати, а не тільки сприймати об’єктивну реальність, але…
У парламенті ніхто нічого не робить. На дорогах ями. Мітинги тупо проплачені і за ідею ніхто не хоче боротися з власним (чи то за власне) майбутнім. Якийсь «румун» косить під Бруслі, копає жінку-журналіста, а цілий міністр держави каже, що то чуть не самозахист. У вчительки забирають будинок у Києві просто так, і суди приймають рішення про законність дій бандитів. Опозиція привозить людей до Києва на мітинги і вони тиняються по столиці так само, як і «антифашисти» від влади. Усі кричать про політичний успіх демонстрації своїх поглядів.
Водночас у лікарнях країни повільно вмирають тисячі людей без медикаментів, десятки тисяч громадян держави не отримують заробленої зарплати, десятки тисяч скорочують з роботи офіційно або звільняють без пояснень. Урядовці найвищого рівня звітують про ріст ВВП та добробут народу. Наколені мажори бісяться у столичних (і не тільки) типу клубах і шикують своїми досягненнями фотографіями у таблоїдах.
Дістали гоміки, які вперто хочуть параду у Києві. Євросоюз зациклився на тому дозволі про гей-парад і кричить, що в Україні не дотримані європейські цінності. Депутат Каліснічєнка хворобливо скавулить, що не має можливості розмовляти російською мовою.
У Прип’яті почали самостійно завалюватися будинки…
У Франції якийсь знаний старенький історик покінчив життя самогубством у знак протесту проти одностатевих шлюбів…
Люди добрі, як можна усе це та багато іншого проаналізувати чи прокоментувати з точки зору людини розумної!!!
Хочеться добрих, смішних, злих, але нормальних тем з політичного чи соціального життя. Вони відсутні… Це насправді страшно.
…А мо це просто криза у суб’єктивного zarsa?
Автор статті: zars.
Написати коментар