Вчора у вашого автора був дуже насичений день. Не подумайте, що Воробус ходив пиячити чи просто бігав, все набагато простіше. Автор блогу духовно збагачувався, а все тому, що ходив на різноманітні культурні події.

Про культурну акцію «Ніч у Львові» думаю багато хто знає, та і Воробус свого часу саме таким чином відвідав стадіон «Арена Львів»: побачив роздягальні, виходив на поле, посидів на тренерській лаві тощо.

Цього разу вирішив знову ж таки десь сходити.

Спершу планував відвідати кабінет нашого мера або ж Львівську оперу. На жаль, всі запрошення на ці події досить таки швидко розібрали, тому вибрав варіант – музей «Арсенал», де мала бути екскурсія, а також показ брендового одягу.

Що ж, автор блогу роздрукував запрошення, взяв за компанію свого колегу та й пішли ми в музей «Арсенал». Навіть не можу пригадати коли я востаннє там бував.

Приходимо близько 8 години вечора під вхід в музей, людей трохи зібралося і потрохи вони заходять всередину. Звісно, як це часто трапляється в Україні, деяких людей впускають поза чергою. Та то таке, хай йдуть собі мені що. 🙂 Якщо культури нема, то вже не виправиш.

Заходимо в музей, перед нами одразу ж постає великий зал, де можна побачити різноманітну зброю, гармати і так далі. Але, не на зброї в цей вечір була зосереджена увага людей.

З лівого боку була організована така собі доріжка, люди встали по боках і по черзі дівчата почали виходити і показувати одяг.

Воробус теж хотів щось глянути, але окрім великої кількості людей більше нічого побачити не вдавалося. Гучна музика, оплески, багато людей… Виникає питання, а чи не можна було провести цей показ десь у більшому приміщенні? Реально мало місця.

Чому я так говорю? Бо працівники музею так переживали за експонати, що почали ганяти Воробуса і компанію по цілому музею, цитую: «Тут не можна стояти, а тут теж вже забагато людей, а де ви встали?».

Розсмішила мене ситуація, коли ваш автор став на сходинку щоб зробити фото для наших читачів. Так от, працівниця музею як це побачила, прийшла до мене і каже що їй ледве серце не зупинилося.

Одним словом Воробусу набридло це все, той балаган і я вирішив піти глянути на сам музей. Приходжу на вхід, питаю чи можна піднятися на другий поверх щоб глянути на зброю на що чую від сурового охоронця що ні, нічого не можна.

А що взагалі можна?

Як ви думаєте що зробив ваш автор? Обернувся і пішов геть. Щось мені відношення до людей на цій екскурсії явно не сподобалося. І тепер якщо ще буду йти на екскурсії під назвою «Ніч у Львові» добряче подумаю…..

Автор статті: Vorobus.