Враження Воробуса від читання книги “Симфонія хаосу”

Симфонія хаосу

Напевно вже всі знають, що на блозі з’явився новий автор публікацій – це чарівна Анна, яка, як і Воробус, пише про щось цікавеньке.

Анну я згадав не дарма, адже в останні дні ваш покірний автор почав активно читати її книгу, яка має назву – «Симфонія хаосу».

Для тих, хто не знає, скажу, що 15 листопада у приміщенні бібліотеки №18 відбулася зустріч із молодою письменницею, де вона і презентувала свою книгу.

Тоді, Воробусяка пообіцяв молодому обдаруванню, що обов’язково знайде вільний час і таки прочитає її творіння.

Час таки знайшов і у сьогоднішній публікації поділюся враженнями від прочитаного. Звісно, про все писати не буду, а зосереджуся на творі, який має назву – «На Русалчин Великдень».

Розпочну свою розповідь із того, що вже і забув коли востаннє щось читав. Інтернет-сторінки не рахуються, тут більше маю на увазі книжки. А це було дуже давно і не правда.

Наскільки ж мене вистачить? Почав читати, втягнувся, аж родичі не могли відтягти. Чесно скажу, зі мною таке буває, що як щось сподобається, то поки не доведу до кінця – не залишу.

Отже, у творі ««На Русалчин Великдень»» розповідається про те, як кохання інколи може зіграти з вами дуже злий жарт.

От, скажімо, сучасна молодь теж має подібні проблеми як у творі Анни. Оксана любить Миколу, а Микола любить Олесю. Олеся, ж, відповідно, любить Андрія.

Також читайте:   Квитки на додатковий концерт гурту "Океан Ельзи" 24 серпня вже у продажу

На жаль, такі реалії сьогодення. І не варто тут причиною називати гроші, статки й так далі. Любов – це така річ, що лише треба їй відкритися і вона влучить вам просто в серце. 🙁

Мене щось занесло… Так от, повертаючись до твору скажу, що коли Максимко лишає цноти подругу Славці – Наталку у селі починають відбуватися містичні речі. Один за одним гинуть люди, а вина цьому – русалки, які ніяк не угомоняться на річці.

Славця – головна героїня твору всіма можливими методами починає з ними боротися і таки в кінці твору здобуває перемогу над істотами. Але, скільки ж треба пережити героям.

Сподобалося мені у творі Анни як вона посеред твору пише цікаві фрази, ось одна з них, цитую: «Нашим світом ходить епідемія гордості. І, ніхто, навіть наймудріший не може її позбутися…».

Правдиві ці слова? Звісно що так.

Кінець твору мені також сподобався. Правду каже Анна, без віри не можна нічого зробити.

Я собі одразу ж нагадав фразу: «Жили були Віра, Надія, Любов. Надія вмирає останньою».

Любіть один одного, читайте книжки, а Анні скажу, що Україна має таланти. 🙂

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 3 може ще щось напишете?

  1. Anna Folk 07.12.2013 пише:

    спасибі, Воробусе. Приємний відгук:) Гарно, що ти почав читати літературу не тільки в Інтеренеті:) Думаю, на цьому не зупинишся)Дуже імпонує, що не міг відірватись. Для автора ці слова ой як багато значать!

    Містичні речі у селі Нивки розгорталися з того часу, як люди почали вирубувати дерева і глушити рибу. На противагу цьому з”явилися істоти, які підстроювали містичні випадки смертей безневинних людей. Отакі-то от справи. Чи закінчилось все хеппі-ендом? Думаю, це можна дізнатись, як прочитаєте книгу. У ній також вміщені гуцульська містерія із елементами етно-містики,різні міні-ессеї, поезія та нотатки про життя. 🙂

  2. Vorobus 07.12.2013 пише:

    Anna Folk, Анна ти молодчинка 🙂

  3. Anna Folk 08.12.2013 пише:

    дякую! 💡

1 Згадки про дану статтю в Інтернеті

  1. Цнотливі та щасливі?

Залишити відповідь до Anna Folk Скасувати відповідь

Ваш email не публікуватиметься.


*