Як ми і обіцяли, продовжуємо розповідати про такий перспективний вид транспорту як велосипед.
І сьогодні у нас в гостях людина, яка, як-то кажуть, із велосипедом народилася – Володимир Помф’юк.
Саме із цим паном ми і поговоримо про «ровери» і все що з ними пов’язано.
– Доброго дня, пане Володимире, як давно ви почали їздити на такому виді транспорту як велосипед і за яких умов це сталося?
Вітаю, Ігоре, і Вас, шановні читачі. Моя дружба з велосипедом розпочалася в ранньому дитинстві, тому сказати точно коли і як це сталося я не можу. Бо не пам’ятаю. 🙂
Зате завдяки велосипеду я пам’ятаю всі стежки Кайзервальду і навколишні вулиці. Це зараз я «домашній», а в дитинстві мене простіше було знайти десь в лісі ніж в хаті 😀
– Які у вас були найекстремальніші поїздки, випадки і так далі саме сидячи на сідлі велосипеда?
Здебільшого екстремальні пригоди ставалися в Карпатах, доводилося їздити і по стрімких спусках і носити ровера на собі по непроїзних стежках, але перший мій екстрим був все ж на вулицях Львова, коли за мною погнався пес.
– Останнім часом у місті Лева почало все більше з’являтися велосипедних доріжок, чи використовуєте їх під час своєї їзди та як оціните їх стан?
Охоче використовую. Стан їх як правило кращий ніж тротуару чи проїжджої частини, але деякі зроблені досить непродумано, таке враження, що просто «для відчіпного».
Найяскравіший приклад — велодоріжка на проспекті Свободи: щоб до неї добратися потрібно перетнути три смуги руху. По вулиці Січових Стрільців — теж атракціон «збий пішохода».
Найприємніше їздити по тих велодоріжках, де ширина вулиці дозволила винести їх окремо: Липинського, Наукова, Стрийська.
– Чи дорого зараз купити велосипед та і загалом у скільки обійдеться людині утримання такого «агрегату»?
Це залежить від якості велосипеда. Можна за кілька сотень гривень, але старий радянський або новий китайський, який проїде кілька кілометрів і розсипеться, а можна за кілька тисяч, яким проїдете по горах, по долах, а потім помиєте, змастите — і ніяких проблем.
В утриманні велосипеда основна проблема не фінанси (їх якраз іде мінімум), а місце де його тримати. Особливо це відчувають мешканці багатоповерхівок.
– На що в першу чергу слід звертати увагу при купівлі велосипеда?
В першу чергу потрібно поцікавитися які є популярні виробники велосипедів, запчастин і коли бачите велосипед виробництва «чайнапідвалкорпорейшен» — будьте готові до сюрпризів.
– Проблема взаємопорозуміння водіїв автівок (автобусів) та велосипедистів, які шляхи їх вирішення?
Шляхи вирішення — їздити з бейсбольною битою 🙂
На превеликий жаль велосипедисти для багатьох водіїв що людина-невидимка: поки не наїдуть — не побачать. Наразі просто треба бути обережнішим, а з часом, сподіваюся, будуть зміни в кращу сторону.
– Які, на вашу думку, перспективи розвитку велосипедного транспорту в місті Львові?
Зараз в цій царині все робиться по залишковому принципу. Взагалі по ієрархії вирішення транспортних проблем спочатку йдуть (чи то їдуть 🙂 ) автівки, потім громадський транспорт і аж на сам кінець, якщо залишиться місце на проїжджій частині і кошти — велосипеди.
Хоча здоровий глузд підказує, що мало б бути все з точністю до навпаки. Тому перспектив насправді багато, а от коли вони будуть реалізовані — ото питання…
– Чи погоджуєтеся із тезою що велосипедисти мають кращий секс та кар’єру?
Десь я про таке читав :))
Але, насправді кращий секс і кар’єру мають водії Ferrari. 😀
– Багато хто із людей, а це у переважній більшості дівчата, не вміють кататися на велосипеді, які поради можете дати саме цим людям?
Вчіться. Бензин дорожчає, тренажерні зали також, а велосипед — два в одному: і доїхав куди треба і калорії спалив.
– Ваші побажання читачам блогу, які мають або планують купляти велосипеди?
Незалежно від наявності велосипеда хочу побажати міцного здоров’я, а велосипедистам — цікавих пригод!
Дякую, Ігоре, за цікаву розмову, при нагоді ще раз вітаю тебе та всіх читачів з п’ятою річницею блогу і сподіваюся, що він і далі буде рости, розвиватися і, поміж іншим, пропагувати такий корисний вид транспорту як велосипед.
До нових зустрічей!
Автор статті: Vorobus.
А що це таке велике чорне на передньому колесі?
Візьміть ще кілька інтервю в людей які їздять велосипедом на роботу кожного дня. Хай поділяться досвідом.
розвивайте тему велосипедів у Львові, насправді в цій тему є дуже багато цікаво і дуже багато нюансів.
п.с. я один з тих хто їздить велосипедом кожен день 30 км на роботу.
Neyk1, щось придумаємо))) як на рахунок вас?) 🙂
Це щось отаке: http://blog.vspomf.info/0142.html
Впринципі я не проти..Vorobus,
Neyk1, Тільки на роботу 30 км, чи і з роботи теж 30 км? 🙂
їду кожен день з рясне-1 на перехрестя стрийська наукова (15 км в одну сторону)YurOK,
Neyk1, куди скинути запитання??? га то мило що ви вказали при коментуванні?) 🙂
так згоден, постараюся дати розгортуті відповіді на Ваші запитання.
Neyk1, надіслав 🙂
На цю тему скину гарний анекдот:
Іспит у ДАІ. Чудаку показують схему перехрестя до якого наближаються ліворуч вантажівка, праворуч лекговик і він сам з третього боку.
– Хто перший проїде перехрестя?
– Велосипедист
– Та ні, нема тут велосипедиста. Тільки ви і дві машини. То хто перший?
– Велосипедист
– Та звідки ж він візьметься
– А Х… знає, звідки вони завжди беруться!
Взагалі-то в оригіналі це анекдот про маршрутку, але так теж незле. Це лише зайве нагадування, що водії вже за звичкою (поганою!) не звертають на велосипедистів уваги.
От з тим, що водії не звертають на велосипедистів увагу незгодний.
Сам велосипедист, їзджу вже енний рік на велосипеді по тих дорогах, і скажу одне: треба бути сміливішим на дорозі і триматись впевнено. А якщо незнати ПДР і їздити як попало, або боятись кожної машини, то тобі завжди буде здаватись, що кожен тебе хоче підрізати, або втерти в бордюр… Хто довго їздить, на такі дрібниці вже не звертає уваги =)
Земляк :hello:
:hello: :hello: :hello: :hello:
ага))YurOK,
Ага… Їдеш по дорозі, воно виїжджає з двору… Якщо передом, то ще 50/50 пропустить, а як задом – втікай з-під коліс на середину вулиці, без варіантів.
А про «втерти в бордюр» – це фішка маршрутчиків. І пів біди, якщо в бордюр, а якщо в припарковані автівки?
Мені 34 з хвостиком, їжджу з раннього дитинства. Надивився різного. На трасі не боюся – там хоч і швидкості більші, але водії хоч трохи увагу звертають, а по місту – «ти ніхто, звати тебе ніяк, як наїду – може спинюся». Не всі, звичайно, далеко не всі, але ДУ-У-У-У-УЖЕ часто.
PVS, бо на дорозі треба слідкувати за ситуацією і прогнозувати можливий розвиток подій, тоді шанси доїхати живим до місця призначення значно підвищаться.
Маршутки то не проблема, сідаєш на колесо і їдеш спокійнісінько за нею =)
По місту треба бути трохи наглішим, і вся різниця =)
В центрі більшу частину дня я здатний рухатися швидше ніж маршрутка (і всі решта, хто стоять або ледве повзуть в «тягучках»), тому не варіант 😉
PVS, а я і не казав про центр =)
Я мав на увазі вулиці Липинського, Чорновола, Стрийська, ті, де можна нормально розігнатись =)
Тарас,
PVS, не простіше купити скутер і не паритись