Сьогодні надворі 22 листопада, субота, перший після робочого тижня вихідний день. Тому, як це не банально звучить люд може розслабитися, а дехто й навіть посвяткувати.
Але, є й інша сторона медалі.
Справа у тому, що сьогодні святкувати аж ніяк не можна і кожен українець, українка, які себе хоч трохи поважають утримаються від масових гулянь.
Хто не знає що сьогодні за дата скажу, що традиційно в останню суботу листопада в Україні день вшанування жертв голодоморів та політичних репресій.
Якось вже так співпало, що вчора ми згадували революцію Свободи та Гідності за час якої загинуло дуже багато людей.
Сьогодні ж згадаємо людей, які загинули наглою смертю, іншими словами не можу назвати цей геноцид, який застосовувався до нашої нації у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках.
За офіційними даними, лише у 20-х роках загинуло більше як 10-ть мільйонів наших співвітчизників. Але, це лише офіційна цифра, а скільки ми ще не знаємо і тривалий час не будемо знати істинних фактів.
22 листопада вся Україна буде вшановувати пам’ять жертв голодомору. Кожна свідома людина має в цей день, а саме о 16 годині за київським часом де б вона не була запалити свічку пам’яті.
Це можна зробити як біля свого будинку, на площі свого міста чи навіть на вікну вашого помешкання.
У Львові в цей день буде багато заходів, серед яких варто виділити такі як:
О 15.00 годині на площі перед пам’ятником Т. Шевченку молодь роздаватиме пам’ятні листівки, свічки та пшеничні колоски.
А о 16 годині 01 хвилині на тій же площі будуть палити ламбадки.
Так вже склалося роками, що нас постійно хотіли знищити. Робили це різними методами: силовими, штучними, такими як голод і зараз знову повернулися до силового варіанту.
Росія спить і бачить як вони захоплюють наші території. Не тут то було. Ми дамо відсіч окупантам, тому що ми сильна країна, сильна нація і ми переможемо.
З нами Господь Бог!!!
І ще, насамкінець, скажу, що також 22 листопада люд відзначає 10 років з дня початку «Помаранчевої Революції».
На жаль, вона нічого суттєво змінити в країні не змогла і до влади знову прийшов бандит, якого скинути вдалося лише завдяки нашому народу, який невмирущий.
Слава Україні!!! Слава нашим Героям і пам’ятаймо про наші коріння і людей що мучилися чи боролися за волю нашої країни.
Фото: ogo.ua”.
Автор статті: Vorobus.
Це ж як потрібно було люто ненавидіти свій народ, щоб його волю голодом зморити. На це були тільки здатні комуністи зі своєю ідеологією та стійкістю своїх ідеалів. І тепер лозунг, який до речі не виглядає гуманістичним, – “ЩОБИ СОВІСТЬ БУЛА ЧИСТА – ТРЕБА ВБИТИ КОМУНІСТА”, виглядає цілком реалістичним. 👿
arhivarius, в тому то й справа, що це був не “їх” народ, а совок був тюрмою народів. У національній державі такого б ніколи могло бути.
Цілком згоден, і тепер як наслідок “братерської” любові отримали війну.