19.12.2014 р. 
Цього свята люд очікував цілий рік і воно таки наступило і має назву воно – свято Миколая. З самого ранку ми всі прокинулися і шукали під подушками подарунки. Воробус стільки їх знайшов що вже половину з’їв.
Головне до завершення робочого дня доробити. Ну, і як забути за блог, чимось цікавим я таки сьогодні знову порадую.
Сьогоднішні на вас очікує філософська тема, знайомство із цікавою людиною, а також огляд чергового поєдинку за участю футзальної Енергії, який автор блогу планує відвідати.
Тому, не гаймо час, а поїхали…
З самого ранку таки спершу пофілософствуємо. Отже, хотів би запитати читачів наступне: як часто ви питаєтеся в людей як в них справи?
Думаю відповідь буде очевидна – часто, бо з цього не рідко розпочинається бесіда людей як в інтернеті, так і в реальному житті.
Що ми чуємо у відповідь? Хтось каже, що так собі, хтось що погано, хтось, як Воробус, каже як коли. А хтось буває вічно каже що в них все добре.
Навіть серед моїх знайомих таких людей є безліч.
Авто блогу не перший рік живе, тому можу сказати що завжди все добре бути не може. Людина на то і є людиною, що в неї часто в житті відбуваються зміни. Коли все однаково, то виходить що індвиідум не живе.
Просто людина коли вічно каже що в неї все добре хоче цим виділитися, показати що вона особлива. Насправді якщо так подумати нічого в цих людях особливого нема. Всі ми по природі однакові.
От йдеш вулицею і спостерігаєш за потоком людей. Одна людина біжить лікувати зуби, друга переживає як здати сесію, третя йде додому п’яна, четверта закохалася і так далі можна продовжувати.
Для чого я це все пишу? А тому, щоб показати світові що не варто соромитися своїх проблем. Вони для того і є щоб їх вирішувати, можливо й близькі люди можуть вам у цьому допомогти.
Якщо щось не подобається, хтось не задовольняє, то кидайтеся того діла. А то живуть люди все життя в ілюзіях мріючи.
Кілька років тому у Воробуса була одна проблема якої я боявся. З часом навчився її переборювати, що навіть не пригадую чого тоді вона була.
Тому, якщо ви колись спитаєте Воробуса чи все у мене добре позитивної відповіді ви ніколи не отримаєте. У мене кожного дня є тисяча нових ідей, які я хочу втілити у життя. Не завжди все вдається, але думаю якщо до цього прагнути обов’язково все вдасться.
У вас все добре? Як справи? Життя вирує: сьогодні добре, завтра ще краще. 😀
Автор статті: Vorobus.
Я б не змішував людей, які на питання “як справи?” завжди відповідають “все добре”, і людей, які грають на публіку демонструючи, які вони радісні і позитивні і що в житті все суперово. Якщо людина не розповідає вам свої проблеми, то це може означати, що ви не є для неї настільки близькими, або просто в неї такий характер, що свої проблеми вона звикла переварювати сама, а не щоб хтось її жалів, чи давав банальні поради. Що ж до другої категорії, то на мою думку ці ходячі позитиви просто звикли створювати собі образ, і це їм нібито психологічно допомагає, але це насправді дуже розбалансовує психіку, тому в таких людей від “життя прекрасне” до глибокої депресії один крок.
Ще в студентські роки викладач англійської мови пояснила нам-студентам, чому американці на питання “як справи” відповідають “добре” і усміхаються. Основна причина -повага до іншої людини. Не прийнято псувати настрій співрозмовнику і тим більше “навантажувати” своїми проблемами.
От уявіть ситуацію, ви зустрічаєте людину по справах роботи. “Доброго дня. Як справи?”. У відповідь потрібно сказати “Добре. Як у Вас?”. Знову у відповідь “Добре”. Все етикет закінчено і далі переходимо до роботи. А інший сценарій не передбачено. Не потрібно людині забивати голову своїм поганим настроєм і проблемами.